Понеділок, 06 грудня 2010 17:40
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Про користь інфляції

Про користь інфляції

Донедавна у Швеції найдрібнішою монетою були 50 ере — приблизно 60 копійок. Я мав одну, але необачно її позбувся, купивши в якомусь музеї квиток за півціни. У повних цінах ере давно не фігурують. А тепер не фігурують уже ні в яких, бо міністерство фінансів вилучилo їх з обігу. Найменшою одиницею тепер стала крона, себто, умовно кажучи, гривня. Шведам це байдуже, бо вони таких "гривень" отримують тисяч 40 за місяць. Тож ере їм не дуже й потрібне.

Українці тим часом ніяк не наважаться позбутися безвартісних копійок. Хоча виробництво монет у цілому світі є розкішшю. Найдрібніші монети за номіналом скрізь коштують менше, аніж метал, із якого вони зроблені. Тож рано чи пізно стають здобиччю збирачів кольорового брухту.

Купонокарбованцями я обклеював туалетну кімнату

Польський приятель якось показував мені дах прибудови, покритої руберойдом, де як підкладки під головки цвяхів були використані цілком безвартісні за часів ПНР алюмінієві монети. Хоча, припускаю, ще настануть часи, коли ці знехтувані монети набудуть нумізматичної вартості. І тоді доведеться залазити на дах прибудови і витягувати з руберойду заіржавілі цвяхи. Для цього, щоправда, доведеться прожити років тисячу. Археологи, кажу приятелеві, так і зроблять. Вони належно оцінять дах його прибудови і, може, навіть напишуть про це в газетах.

Я трохи жалкую, що не зберіг 50 ере. Але ще більше жалкую за купонокарбованцями, якими легковажно обклеював туалетну кімнату. А найбільше жалкую за першими гривнями, де князі Володимир та Ярослав були намальовані з гарними сарматськими вусами, а не з купецькими московськими бородами. Тепер залишається тільки чекати, коли вони стануть дешевшими за папір, на якому їх надруковано.

Зараз ви читаєте новину «Про користь інфляції». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода