Ексклюзиви
Понеділок, 25 травня 2009 18:24
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Ліґурія

 

Ліґурія — це смужка землі, що простяглася між морем і горами від Франції аж до Тосканії. Її можна промчати євроекспресом за пару годин. А можна неквапно проїхати місцевим поїздом, оглядаючи гори в одному вікні й море в іншому й роблячи зупинки, де заманеться.

Через Ґеную поїзд іде переважно тунелями. Проте в кількох місцях він проїжджає естакадою над міськими вулицями, звідки видно дахи будинків і вежі церков, і море, і кораблі вдалині. А також — цитрусові дерева внизу на вулицях, із помаранчами, що обсипаються просто на брук.

Мій канадський колеґа пригадує Ґеную саме так — із вікна поїзда. Йому було тоді, 1948-го, 8 років. Саме звідси він відпливав із батьками за океан. Як і чимало інших західних українців, вони вчасно втекли від радянських "освободителів" до американських.

Італійцям під цим оглядом пощастило більше. Сталіністи ніяк не могли з цим погодитися й намагалися певен час під прапорами компартії повалити в Італії демократичний уряд.

Батько поклав його на підлогу й накрив власним тілом

Колеґа каже, що коли вони під"їжджали до Ґенуї, зчинилася стрілянина. З гір стріляли повстанці, знизу — поліція. Кулі пролітали переважно над поїздом, проте деякі влучали у шиби. Колеґа згадує, що батько поклав його на підлогу й накрив власним тілом.

Комуністи програли і, можливо, саме тому в Ґенуї немає сьогодні російського флоту і "совків" на вулицях. Зате є добрі готелі, кав"ярні та приязні люди, які навіть не озираються на англійську мову й не спливають жовчю від звуків української.

Тож коли мій канадський колеґа запитує, чи не поїхати йому цього літа до Криму, я відказую не зовсім патріотично, але цілком щиро: "Ні, краще до Ліґурії".

Над Кримом, на жаль, усе ще літають невидимі кулі.

Зараз ви читаєте новину «Ліґурія». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

13

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода