Дмитро Травін нещодавно опублікував статтю, де спробував оцінити Володимира Путіна як персонажа мильної опери. Тобто — як суто медійний продукт, витворений телевізійниками і втюханий у голови обивателів за всіма правилами фахового маркетинґу.
Головний герой мильної опери мусить бути героєм, тобто кимось, хто викликає захоплення, і з ким можна бодай на мить ототожнитися. Він не несе жодної відповідальності за реальний стан справ у країні — тотальну корупцію, міліцейський бандитизм, техногенні катастрофи. Його функція цілком інша — осідлати гоночний мотоцикл, приборкати тигрицю, заспівати пісень із депортованими з Америки шпигунами, а тоді ще й показати коронний номер — голий торс перед телекамерами, доводячи глядачок до еротичного шалу.
У нормальних країнах прем"єр-міністри не гасять пожеж, бо там є для цього відповідні служби. Функція прем"єрів — організувати ефективне гасіння, а ще краще — подбати про запобігання пожеж і подібних лих. У Росії головна функція прем"єра — зіграти роль, показати картинку, зірвати оплески розчулених глядачів.
У тому лісі, де Путін "лічно" гасив пожежу, з"явилися рідкісні види рослин
Як правило, я не дивлюся цього мила. А все ж натрапляю раптом на якогось начальничка з Орловської області, що розповідає про черговий подвиг тамтешнього телебогатиря. Виявляється, у тому лісі, де він "лічно" гасив пожежу, неймовірно швидко відновилася зелень і навіть з"явилися рідкісні види рослин.
— Незабаром вони розкажуть нам про непорочне зачаття в усіх тих дів, яким він потиснув руку, — ділюсь я з дружиною передчуттями.
— Вистачить Анни Чапмен, — каже вона впевнено, як справжня письменниця.
"Ось кому би писати сценарії для російських братів!" — міркую я. Але вголос цього не кажу. Бо ще й справді — напише.
2 
1
Коментарі
3