Ану відгадай, дорогий читачу, що зробить американський поліцейський, зупинивши за перевищення швидкості авто, в якому сидить донька президента? Або — прилапавши десь на вулиці сина сенатора з відкупореною банкою пива?

Авжеж, зробить із ними точнісінько те саме, що й зі мною або з тобою, — вкатає штраф.

Американська демократія давніша за українську, і тому їхні політики знають: елітні "лексуси" мають здатність наїжджати не лише на простих громадян, а й на стовпи та одне на одного. Тому краще дозволити поліцейським зупиняти круті авто й відбирати права у п"яних мажорів, хоч би ті навіть були їхніми власними дітьми. А точніше — саме тому, що ті можуть бути їхніми власними дітьми, з усіма наслідками, які рано чи пізно для цих дітей випливуть, не кажучи вже про решту країни.

Cловом, краще мати один для всіх неприємний закон, ніж однаково грізне для всіх беззаконня.

Власним нещасним чадам вони вибивають місця на Байковому цвинтарі

Наші "елітні" жлоби нічого цього поки що не зрозуміли. Навіть, втрачаючи власних дітей, вони не кидаються направляти прогнилу систему й лобіювати закони, які б обмежували їхні власні безсоромні привілеї й прогресуючу безвідповідальність. Хоча саме звідси великою мірою походять і їхні власні, й наші спільні біди. Навпаки, вони шукають нових привілеїв і шпарин у законі, вибиваючи власним нещасним чадам місця на Байковому цвинтарі, — бо це престижно, це круто, це статусно — майже як новий "лексус", чи "Ролекс", чи прикид від Версаче.

І ми цих нікчем називаємо "народними обранцями". На жаль, вони і є "народними". За кожного з них, за його блок чи партію проголосувало кільканадцять мільйонів. І проголосує знову. Бо народ наш добросердий. Та й не надто він, правду кажучи, від тих своїх "обранців" відрізняється.

×