Ексклюзиви
Понеділок, 05 липня 2010 18:03
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Футбол і теніс

 

Ось уже другий тиждень ми з дружиною живемо в невеличкій комуні письменників із різних країн на декадентській віллі покійного швейцарського видавця і перекладача Гайнріха Ледіґ-Ровольта. Кожен пописує тут свої геніальні твори і принагідно збагачує культурне різноманіття Європи своєю присутністю, а можливо, й творчістю.

Щовечора ми збираємося за спільним столом і наша розмова з мистецьких та інших високочолих тем неминуче сповзає на останні спортивні події. Дружна компанія розпадається на дві групи, на два світи, кожен з яких оперує цілком іншими іменами, термінами, жарґоном. Одні захоплюються футболом, другі — тенісом. Ми наче мешканці двох планет, яким ніколи не збагнути одне одного.

І лише зімбабвієць Тоґара уважно дослухається до обох груп, докидаючи компетентні коментарі і щодо зіграних сетів, і щодо забитих голів. Я вже готовий повірити, що не тільки наша компанія, а й увесь світ тримається купи головно завдяки таким, як він, — тим, хто однаково добре знається і на елітарному тенісі, і на масовому футболі. Але я помічаю, що серед нас є ще й інша особа, яка не цікавиться, схоже, ні футболом, ні тенісом, і не бере жодної участі в наших велемудрих дискусіях.

Марґаріта бачила на прогулянці величезного зайця

Марґаріта, поетка з Венесуели, розказує натомість, що бачила на прогулянці величезного зайця, який перебігав дорогу; що в сусідньому містечку є гарний музей городніх опудал; і що в нашому власному трояндовому саду можна назбирати сухих пелюсток, із яких виходить напрочуд духмяна ванна.

Наша компанія тримається купи завдяки їм обом. Власне, весь світ тримається купи завдяки тому, що є полюси, між якими він може собі коливатися — від благословенного знання до ще благословеннішого невідання.

Зараз ви читаєте новину «Футбол і теніс». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода