З початку літа у Львівському кіноцентрі на Володимира Великого фільми транслюватимуть на даху. Уже рік кіноцентр діє на базі колишнього кінотеатру "Сокіл". Сьогодні - це кращий комунальний кінотеатр України, запевняє його директор і громадський діяч Андрій Породко.
"У той час, коли з комунальних театрів злітає остання штукатурка і куски покрівлі, у нас щодня відбувається 3 сеанси. Даємо площу під вистави молодіжних театрів за низьку ціну. Це вже мистецький центр, - говорить Андрій. - Люди готові іти на старе, некомерційне, артхаузне кіно. І ціна квитка у нас - 25 гривень."
Цей кінотеатр у парку Горіховий гай був заснований 1978 року і називався "Орлятко". У 90-х отримав назву "Сокіл". У 2014 році міська рада назвала його Львівським кіноцентром зі збереженням функціонального призначення. Директором став громадський діяч Породко.
"Зберегти кінотеатр з його функціональним призначенням вдалося завдяки колективу, який багато років відстоював його, доглядав з останніх сил. Попри все продовжував транслювати фільми і не дозволяв змінити призначення чи продати, - говорить Андрій. - Я переїхав жити з сім'єю у цей район. І перше, що побачив - знищений парк, де навіть немає як погуляти з дитиною. Наші інтереси з міською радою співпали. Мерія фінансує частину ремонтів, зарплати працівникам. Решту шукаємо я і команда. У кіноцентрі нині 8 працівників. Двоє - із попередньої команди. Я - лише менеджер, але не знавець кіно. Тому ці люди, що пропрацювали тут з 1979 року, знають кожен цвях, дирку труби. Вони - кіношники. Мусять мені радити."
Сьогодні у колишньому "Соколі" зроблено нові вікна, хол, реставрують підвал, горище.
"Другий секрет виживання в тому, що це все-таки міське майно. А не обласної ради. У міській раді - молоді менеджери. Біля кінотеатру був дитячий автодром, на якому виросло покоління місцевих мешканців. Він належав обласній раді. Я добивався, щоб дозволили його відреставрувати, а це обійшлося би у копійки. Тоді як новий коштує нині 100-200 тисяч доларів. Однак облраді цікавішим був метал. Усе порізали, лишили тут розвалище зі сміттям. Саме тому занепадає нині кінотеатр "Львів", який на обласному утриманні."
Зараз фільми у кіноцентрі транслюють об 13.00, 17.00, 19.00, крім середи. У неділю додатково показують мультфільми - о 13.30 та 15.00. 17-та година неділі - це завжди ретро-сеанси. Перед показом працівник кінопрокату розказує про кіно, яке будуть показувати. За афішею можна слідкувати у Фейсбуці на сторінці Lviv Film Center.
"Ми хочемо, що це було гарне місце, яке притягуватиме людей, - кіно, кафе, дитячий майданчик біля кіноцентру. Неподалік - чисте озеро. У нас буде транслюватися нове онлайн-радіо "Чесна плітка" на громадських засадах, звучатиме і назовні. Усередині кафе як інсталяція крутитимемо старі фільми. Я захопився цим районом, коли 4 роки тому переїхав сюди жити з дружиною і маленькою дитиною. Зрозумів, що парк настільки захаращений, що немає навіть де погуляти. Організовували толоки. З озера вивезли 50 вантажівок сміття. На чистку пішло 108 тисяч гривень, з них 18 зібрали люди. Цього року у парку вже провели 5 толок. Мені закидають, що пропали качки на озері, які жили тут в очереті. Але слід вирішити: ми маємо болото і 15 качок, чи міську чисту водойму для стотисячного мікрорайону? Качки перекочували на іншу водойму углиб парку.
Із підвалу ми вивезли 20 тонн сміття. А зараз до нас ідуть люди з різними пропозиціями зробити там спортивні клуби. Раніше ніхто таких ідей не мав? Ми плануємо там спортивні зали для дітей з інвалідністю."
Директор стверджує, що комерційна складова у кіноцентрі та в парку - це лише кафе всередині та дитячий майданчик поряд. Катамаран на озері покриває догляд за водоймою.
"Комерція на озері теоретично можлива, але без пива і альтанок," - каже Андрій Породко.
5 
1
Коментарі