На Полтавщині відбувся IV етнофестиваль Гелон-фест. Проводять його на території найбільшого відомого скіфського поселення центральної Європи – на Більському городищі.
В історико-культурному заповіднику "Більськ" щоліта тривають археологічні розкопки та дослідження. Їх історія нараховує 115 років. Власне, і сам фестиваль традиційно проводять у суботу напередодні Дня археолога. Цього року дата фестиваль припала на 14 серпня.
Археологічні розкопки – одна з найбільших локацій. Третій рік в урочищі Барвінкова Гора досліджують грунтові поховання степового типу.
– Завершуємо дослідження ділянки, щоб розкрити та дослідити увесь могильник. Це дасть змогу реконструкції соціального, палеодемографічного плану. Розкрили декілька чоловічих і дитячих поховань. Знайшли дуже багато поховань пересічного населення, зроблених на глибині 50 сантиметрів від поверхні. Частково навіть знищені оранками. Після завершення дослідження все це закопуватимемо. Культурний шар дослідили на всю глибину. Згодом на цьому місці буде музей просто неба, – каже керівник археологічної експедиції, доктор історичних наук Денис Гречко.
Ще одна традиційна локація – виставка реплік знахідок Більського городища. Це кераміка, вік окремих знахідок – близько 2800 років.
В будиночку Діоніса та Геродота усіх охочих пригощають виноградними винами виробництва місцевих фермерів. Діоніс з бокалом виголошує тости за здоров'я гостей фестивалю, а його помічниці – вакханки – наливають біле, червоне вино або безалкогольний медовий напій. Туристи приємно дивуються, що атракція – безкоштовна.
– Дегустуємо вино Діонісія. Дуже смачне шикарне. Напівсолодке. Міцне, але легке, густий насичений смак. Я би таке вино купила, якщо би його продавали. Взагалі, приємно вражені фестивалем. А потрапили, фактично, випадково. Приїхали на фестиваль борщу в Опішню, але через велику чергу не змогли туди потрапити, бо з двома дітьми. І нам люди в черзі підказали, що неподалік сьогодні проводять великий захід, – каже туристка з Києва Леся Сологуб.
Поруч – містечко, де представлені досягнення господарств Котелевської громади. Тут пригощають короваєм, тістечками, ковбасами, наливками та іншими смаколиками, що їх виробляють в чисельних фермерських господарствах громади.
Фотозони презентують скіфське житло та українську хату. "Котелевщина: від скіфів – до сучасності", під таким девізом діє містечко.
– Цього року додали ще одну локацію. Це "дуб Сковороди". Є легенда, що Григорій Савич, подорожуючи цими місцями, посадив три дуби. Що символізували минуле, нинішнє і майбутнє. І один з цих дубів неначе досі є на валу. Наш імпровізований Григорій Савич Сковорода чекає на філософську бесіду, а зі скриньки можна взяти записки з його мудрими цитатами, - розповідає директор історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.
Та чи не головними дійовими особами Гелон-фесту є люди в дивному, як на погляд багатьох відвідувачів, вбранні. Це члени запорізького історико-патріотичного товариства "Великий степ", які реконструюють традиції та звички древніх скіфів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли рештки дитини з прикрасами, яким 2,5 тис. років
– Який же Гелон-фест без скіфів! Представляємо реконструкцію скіфів північного Причорномор'я, так званих сколотів. Інформація – викопна, це копії знахідок з курганів. Наприклад, бляшки, якими прикрашений мій костюм, створені за ескізами знахідок з кургану Куль-Оба. Одяг з лляної тканини. З прикрас – гривні. Наші скіфи надавали перевагу прикрасам, що зображують котових – левів, пантер, а також грифонів. Це статусні речі, їх не носили прості скіфи, - каже учасник товариства реконструкторів Віталій Кушнір з Запоріжжя.
Костюми реконструкторів прикрашені хутром, шкірою та бляшками, виготовленими за ескізами викопних автентичних скіфських прикрас. Основна тема прикрас – лев та гіпокамп (водяний кінь). Списи, посохи та бунчук прикрашені кінськими хвостами.
Співзасновник "Великого степу" Сергій Мелешко розповідає, що він та його команда реконструюють поселення царських скіфів, яке, за свідченнями Геродота, розташовувалося на території сучасної Запорізької області.
– Скіфська доба – дуже величний період нашої історії. Це мінімум 900 років. Зараз оспівують козаків, їх подвиги та воїнську звитягу. Але не варто забувати, що козацькі бойові та збройні традиції – це спадщина царських скіфів, що жили на тій території в прадавні часи та були, по суті, військовою елітою. І не варто забувати, що першою державою на території сучасної України була саме Скіфія, – каже співзасновник товариства Сергій Мелешко, що приїхав з Мелітополя.
Ще одна група реконструкторів – "Відродження" – проводить показові бої. Реконструюють середньовіччя. Подивитися на поєдинки лицарів збирається кількасот людей.
Багато глядачів зібрали і показові виступи з джигітовки. Атракцію влаштовують учасники кінно-спортивного клубу "Вітер змін". Кожен трюк зустрічають гучними оплесками.
Для любителів активного відпочинку також запропонували розваги: екскурсії Більським городищем, велосипеди напрокат. Шанувальників екстріму катають на паратрайках – чудова можливість оглянути Гелон-фест з висоти пташиного польоту.
У денній програмі "Нащадки скіфів" виступили учні закладів естетичного виховання Котелевської громади. Хедлайнерами вечірньої концертної програми стали українські гурти "Тінь сонця" та "Мотанка".
Завершили фестиваль поночі яскравим фаєршоу.
Третій етнофестиваль "Гелон-фест" на території Більського городища провели 10-11 серпня 2019 року. Присвятили темі древнього скіфського поселення, що існувало на цій території в VIII-IV ст. до н. е. На думку сучасних українських вчених, саме тут і розташовувалася легендарна скіфська столиця - місто Гелон.
Головною темою заходу стали археологічні дослідження. До уваги туристів відкрили ділянку з розкопами. Її досліджувала з початку літа експедиція Інституту археології НАНУ. Серед експонатів - господарча та зернова ями, поховання степового типу з підбоєм, реконструкція знайденого поховання з чоловічим скелетом.
Коментарі