
Територія колишнього табору примусових робіт "Янівська" у Львові простягається від теперішньої Личаківської колонії до початку Янівського цвинтаря.
Тепер тут проводять екскурсії.
"Табір створювався для того, щоб використовувати безкоштовну рабську працю в'язнів серед усіх євреїв. 90% в'язнів табору були євреями, а решта – поляки або українці" – розповідає історик, науковий співробітник музею "Територія терору" Андрій Усач.
На роздоріжжі Янівської дороги, яка веде до Клепарова, стоять ворота. Ці ворота можна побачити на багатьох фотографіях табору. За ними розташовувались будинки, де жила есесівська охорона табору. Також був будинок коменданта табору – Вільгауса. Але він не зберігся.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У заповіднику влаштували казарму для солдат
"Сама територія табору, де утримувались в'язні, була розділеною. Там існувала окрема жіноча зона, де були чотири бараки та утримувались тільки жінки й окремо чоловіча зона, в якій були також пральня, кухня, лазня. Будинків збереглося порівняно багато, але найцікавіші з них перебудували.
Цей табір ніколи не відчував дефіциту робочої сили тому, що через Клепарів проходило більшість ешелонів із галицькими євреями, яких везли на вбивство. Потяги зупинялися, відкривалися двері й євреїв, які виглядали фізично здоровими і працездатними, забирали і заганяли працювати. Натомість євреїв, які були непрацездатними, запаковували в вагони і вивозили на смерть.
Багато в'язнів вмирали від тифу. Хоча тут була лікарня, яку очолював відомий у Львові довоєнний лікар Курцрок, але медикаментів жодних не було. У таборі був клас, де в'язнів змушували робити фізичну зарядку щоранку.
Із них формували бригаду і виходили на вулицю. Оркестр постійно грав музику перед тим, як мали виходити на роботу. В'язні говорили, що жахливішої музики в своєму житті не чули. Насправді, вони грали ідеально, бо це були всі відомі музиканти. Але вона була жахливою для них, бо в таких умовах вони її слухали" – розповів Усач.
У львівському музеї жертв тоталітарних режимів "Територія терору" показали 2 серії документального фільму "Слово праведника". У них йдеться про тих, хто врятував євреїв від нацистів.
Коментарі