— Ми познайомилися ще 10 років тому. Але майже не спілкувалися. Наша спільна історія началася після того, як я вернувся з АТО. Вийшло так — двоюродного брата дружина мені сказала, що Таня на мене "глаз кинула", — розповідає 29-річний Роман Лук'янович із села Миколаївка Заворсклянської ОТГ Полтавського району. 3 травня із 32-річною Тетяною взяли шлюб. Реєстрацію провели в Заворсклянській сільраді. Це перше подружжя в ОТГ із початку року.

Роман Лук'янович служив в АТО, зараз працює у воєнізованій охороні, Тетяна — ветеринар. Говоримо із чоловіком по телефону. Згадуючи про перше побачення, Роман сміється:

— Братова дружина дала мені номер, я взяв і подзвонив. Домовилися про зустріч. Під'їхав на авто, покатав її, ми погуляли. Потім я лишився в неї. Так прозустрічалися ще два місяці й почали жити разом. Під час зустрічань я працював на желізній дорозі. Помню, Таня колись захворіла. Я тоді кинув все, прямо з роботи поїхав в аптеку, купив ліки, — каже Роман. — За три роки спільного життя я її добре пізнав. Не скандалить, але й не дуже тиха. Трохи строгенька. А ще в неї дуже красиві очі.

Доки Роман розповідає, дружина на кухні слухає.

— Рік тому вирішив одружитися, купив кільце. Ближче до Нового року придбав великий букет, приїхав до неї на роботу і освідчився, — продовжує Роман.

Тетяна погодилася. Але весілля одразу не грали. Вирішили спершу переїхати від її батьків.

— Тоді поставили собі за ціль купити будинок. Аби будувати родину у власному житлі. Рік збирали гроші, відкладали дату весілля. І ось наприкінці минулого року ­купили ­нарешті дім у Миколаївці. Бо я вирішив, що далі досить затягувати. Планували одружитися ще 2018 року. Але почався Великий піст, потім Великдень, тож дату перенесли на травень. Щодо дітей — як Бог дасть. Любитимемо всіх, хоч хлопчика, хоч дівчинку.

Для церемонії Тетяна обрала мереживну білу сукню до коліна. Зачіску зробила традиційну — кучері. Роман одягнув світлу сорочку та сині штани.

— Святкували вдома. Запросили батьків, братів з їхніми дружинами та дітьми, жінчину сестру й тітку. Також прийшов мій друг — командир відділення, де я ­служив.

Для святкування біля хати поставили намет. Боялися, що дощ зіпсує вечірку, проте погода того дня була сонячна.

— Напередодні весілля Тетяна до півночі сиділа з родичками, готували наїдки. На столі було все — салати, шашлички. По-простому, але смачно.

×