— Часто приходять діти. Роздивляються, запитують, врешті заводять домашнього улюбленця. Вони вчаться піклуватися про тварин. Це важливе в наш час екологічне виховання. У цих дітях я впевнений. Вони вже не залишать сміття на березі річки, не викинуть обгортку від цукерки на тротуар, справді готові піклуватися про природу, — говорить власник магазину-виставки "Природний акваріум" Микола Грималовський, 58 років. Заклад міститься на цокольному поверсі гайсинського будинку культури напроти супермаркету "АТБ". У "Природному акваріумі" діє виставка самообслуговування, але Микола Володимирович проводить нам детальну екскурсію.

В обох кімнатах магазину розставлено акваріуми й тераріуми. Відчутний легкий запах корму для риб. На полиці при вході — невеличка бібліотека.

— Не всі рибки продаються, — каже Микола Володимирович. — А скільки їх, ніхто ніколи не рахував. Чисельність постійно змінюється. Ось наші новенькі — арована. Вони виростають до одного метра, а зараз мають досить безневинний вигляд — розміром лише 10 сантиметрів. А це цікаві хлопці — мулисті стрибуни. Вони пристосувалися до земноводного стилю життя. Ось бачте, один плаває, а інший лазить по поверхні каменя. У цьому великому акваріумі живуть яскраві рибки — дискуси. Вони унікальні тим, що батьки вигодовують своїх мальків секретом поверхні тіла.

Підходимо до наступного акваріума, напевно, десятого за рахунком. У ньому плавають маленькі майже прозорі рибки.

— Це скляний сом, — пояснює Грималовський. — Назва експонату говорить сама за себе. Поряд усім відомі півники, — показує на невеликі ємності, де в кожній по одній рибці. — Мають ефектний вигляд, але варто пам'ятати: це бійцівська риба. Якщо в один акваріум запустити два півники, то вони битимуться, поки один із них не загине. У нас і піраньї є, в окремому акваріумі — хижі, а також живуть рослиноїдні. До речі, з однією з них трапилася романтична історія.

Підходимо до просторого акваріума. За склом, крім рослиноїдних піраній, помічаємо двох черепах.

— Спочатку був лише самець черепахи, і чи то з нудьги, чи й справді закохався, та почав він загравати до однієї піраньї. Всюди плавав лише за нею, коли ж нам подарували самку черепахи, то трохи переключив увагу на представницю свого виду. Але ненадовго, згодом знову повернувся до піраньї. Напевно, в нього таке собі нерозділене кохання. Через те я говорю, що ні тварин, ні риб не можна недооцінювати. У них досить цікаве життя. Зверніть увагу на ту величеньку рибу. Це телапія зеброва. Вона — справжня інтелектуалка. З нею можна поговорити, погладити її.

— Ось цих строкатих не впізнаєте? Виведений в Японії короп кої. Минулого року ми випустили 30 цих рибок у фонтани, що на площі Миру. Хотіли, аби люди милувалися. Але в один фонтан зловмисники вилили шампунь чи пральний порошок. Словом, уся вода була в піні. На жаль, рибки загинули. В іншому майже всіх хтось виловив, залишилися лише три. Можливо, цього літа, незважаючи на негативний досвід, продовжимо експеримент, адже багато гайсинчан були в захваті від рибок.

Заходимо в другу кімнату магазину, в ній більше рептилій, а також є хом'яки, декоративні миші, пацюки. В окремому тераріумі сидить жаба-водоніс із Південної Африки.

— Це зірка всіх тераріумів, — говорить про жабу зоолюбитель. — Важить уже один кілограм, але продовжує рости. Хочете поспостерігати за її трапезою?

Чоловік відкриває холодильник і виймає пакет із замороженими мишами. Кілька штук розморожує і через деякий час, тримаючи мишу довгим пінцетом, простягає жабі. Та одразу хапає харч.

— У жаби з мишами розмова коротка, — усміхається Микола Володимирович. — Давайте ще й крокодилового каймана погодуємо. Півтораметровий крокодил одна за одною з'їдає три миші.

— Хамелеони — також гурмани, але більше полюбляють тарганів. Постійно купувати для них такий продукт не дуже вигідно, тому я їх вирощую сам.

Проходимо в невелику теплу комірчину. У приміщенні безліч коробок. У кожній окремий вид тарганів — мармурові таргани, туркменські, аргентинські та найбільші мексиканські, також у лотках є личинки борошняного хрущака та зофобасів. У цій же комірчині обладнано міні-інкубатор з яйцями хамелеонів та геконів-еублефарів.

— У нас немає отруйних рептилій, — запевняє власник "Природного акваріума", — хоча деякі мають досить грізний вигляд. Ось зелена ігуана завдовжки один метр має войовничий профіль, та насправді вона травоїдна. А та молочна змійка — наша пропажа. Якось вона зникла на цілих півроку, але потім об'явилася. І звісно, не можна не звернути уваги на цих веселих приматів. Це біловухі ігрунки. Батьківщина цих невеличких мавпочок — екваторіальні ліси Південної Америки. Їдять комах, рослинну їжу. Кожна тварина потребує ретельного догляду, а це кропітка праця. Тому за допомогу я щиро вдячний Наталі Кирилюк та членам моєї сім'ї.

Микола Грималовський більшість тварин купує на зоологічних виставках у різних містах України.

×