14 лютого чотири роки тому одружилися 26-річна Анжела та 29-річний Олег Ягодки із села Ковалівка Полтавського району. Дату весілля спланували заздалегідь. Щороку влаштовують романтичну вечерю та запалюють свічку — символ сімейного вогню, яку їм подарували на весілля.
Пара разом 9,5 року. Познайомилися в Ковалівці в ніч на 7 липня — на купальські гуляння біля будинку культури.
— Відпочивала на святі з подругами. Олег запросив на повільний танець, — згадує Анжела Ягодка. — Почав розповідати, що добре знає моїх батьків і давно придивлявся на мене. Але не наважувався підійти. Попросив обмінятися номерами телефонів. Однак його мобілка розрядилася, довелося мені слати йому смс-повідомлення. Він мені одразу сподобався, але близько до серця наше знайомство не взяла, поставилася скептично. Оскільки бували випадки, коли хлопці так само підходили, а потім не дзвонили. Проте вийшло інакше. Наступного дня Олег мене набрав. Домовилися зустрітися о восьмій вечора біля дитячого садка.
На першому побаченні гуляли вулицями села, розповідали одне одному про себе.
— Тоді ще я вчилася у школі. Олег працював сторожем в нашому селі на одній фірмі. Це недалеко. А жив у сусідньому Залізничному. Відстань від мого дому до його — 3 кілометри. Мені з ним було легко та цікаво, — розповідає. — Стали переписуватися та зідзвонюватися, почастішали прогулянки. За місяць після знайомства подарував різнокольорову іграшкову мавпочку. Її й досі бережу. Потроху зав'язалися стосунки. За кілька років стали жити разом у моїх батьків.
За три роки вирішили одружитися.
— Навчалася на четвертому курсі в інституті на юриста, мала намір закінчити бакалавра, а вже потім грати весілля. Однак восени 2014 року дізналася, що в нас буде дитинка. Тож почали планувати весілля на 14.02.2015. Хотілося, щоб усе було як у людей, — каже Анжела. — Цього дня випало багато снігу. Розписувалися на території ліцею імені Антона Макаренка. Саме весілля грали у полтавському ресторані "777". Зібрали півсотні гостей. У мене була пишна біла сукня. Хоч я була вже на п'ятому місяці вагітності, але вона на мені гарно сиділа. Її вибрала в салоні у Полтаві.
Мої батьки Ольга Леонідівна та Анатолій Олексійович подарували свої "Жигулі" бежевого кольору. Олегові батьки Ірина Петрівна та Віктор Миколайович — каблучки та гроші. Також спільно оплатили весілля. Запам'яталося, як двоюрідний брат Олега Дмитро Ягодка дзвонив нам із АТО. Слухали його привітання. Потім чули, як він вистрелив у повітря.
Через чотири місяців після весілля народився син Євгеній.
— Євгенчику вже 3,5 року. Ходить у дитсадок. Приділяємо йому багато уваги, читаємо казки, граємося. Відвідуємо в Полтаві на вихідних дитячі кімнати. У нашій родині є взаєморозуміння й підтримка. Чоловік мені допомагає по господарству та з вихованням сина. На День закоханих традиційно влаштовуємо романтичну вечерю. Запалюємо свічку, яку нам подарували на весілля. Чоловік купує мені квіти, але дарує їх син. Я ж готую вечерю — картопляне пюре, запікаю в духовці куряче філе. Роблю завжди наш улюблений грецький салат, також нарізку із фруктів. П'ємо вино або шампанське.
Анжела працює юристом в управлінні соцзахисту Шевченківської районної ради в Полтаві. Олег — водій у будівельно-монтажному управлінні №2 Укр-
трансгазу.
8 
Коментарі