Зі столичних квартир орендарі переселяються у кімнати

Житло у Києві винаймаю три роки. Попервах жив у маленькій "готельці" на Лісовому масиві. 2008-го хазяйка сказала платити на 500 грн більше. Я виїхав.

Із земляками з Черкащини знайшли двокімнатну на Сирці. Жили вчотирьох. Кожен давав по 1,4 тис. грн. Набридли один одному. У квітні 2011-го вирішив переселитися. Рієлтор Тамара обіцяє дешеві варіанти: за три тисячі можна в центрі підібрати квартирку. Одна знаходиться за квартал від Південного вокзалу. Її здають за 2800 гривень. Ще скинуть. Квартплату хазяї платять самі. Є однокімнатна на Стрітенській, біля Львівської площі. Дуже гарне місце, самий центр. Обидві квартири в хорошому стані. Меблі радянські. А от кухні і ванни недавно відремонтовані, з новими меблями. Усе є, тільки без пральної машини.

Пояснюю, що хочу винаймати лише кімнату.

— Кімнати подорожчали. Тепер всі приїжджі, які знімають поодинці, хочуть кімнати. Колись можна було знайти за тисячу. А тепер середня ціна — 1500. У мене є одна бабуся на Позняках. Вона скинула до 1300.

Їдемо подивитися. Двокімнатка у 18-поверхівці на вул. Срібнокільська. Це депутатський будинок, дорогою розповідає рієлтор. У під'їздах консьєржі, недавно зробили ремонт. Двері відчиняє хазяйка Валентина Михайлівна. На вигляд 70 років.

— У мене два санвузли. Унітази фінські. Ванна-джакузі — тільки в одному. Меблі куплені торік. Паркет французький. Це квартира мого сина. Вони із невісткою живуть окремо, — пояснює Валентина Михайлівна. — А мені одній скучно. У мене була дєвочка-квартірантка. Ми не зійшлися характерами. І вона за місяць виїхала.

Потім 10 хв. розповідає про свою колишню квартирантку та про дітей. Рієлтор тримається за ручку вхідних дверей, кілька разів намагається вийти. Показує на годинник: запізнюємося.

— Куди? Я ще ж не поговорила із квартирантом.

Квартиру на вул. Руденка, за 5 хв. від метро Позняки, погоджуються здати за 3,5 тис. грн. Житло після ремонту. Меблі сучасні. Кухня нова. Сантехніка фінська. Вікна металопластикові. У просторому передпокої велика шафа-купе.

— Знайдете собі компаньйона, розділите витрати на двох. Квартплату беремо на себе, — говорить господар.

Обіцяю подумати. Тамара пропонує Печерськ. На вул. Рибальська є кілька гуртожитків. Кімнату можна винаймати за 1,5 тис. грн. Але кухня, санвузол — спільні, на поверсі.

Прийнятний варіант знайшов в інтернеті. Гурт хлопців знімає дворівневу квартиру на п'ять кімнат. Це двоповерховий будинок на вул. Червоногвардійська, 3 хв. пішки від метро Чернігівська. Розташований у середині кварталу.

— Господар здав нам цілу квартиру за 6 тисяч. А ми поки що живемо втрьох, — розповідає 30-річний Володя. — Я працюю менеджером у магазині. Сам із Дніпропетровська. Ще є Діма — бармен. Сільський хлопець, простий. Йому 23. Третій — Славік. Він програміст. Будем жити учотирьох, платимо по півтори тисячі. У кожного своя кімната.

Оглядаю помешкання. Нагадує американське — вітальня і кухня одне приміщення. Посередині — велика канапа. Санвузол великий, ціла кімната. Сантехніка — нова. Дві кімнати є на першому поверсі. Ще дві — нагорі. Я займаю велику, на першому. Меблі в ній дуже старі. Зате є вайфай-інтернет. Живу тиждень. На роботу звідти добираюся за 20 хв.

×