68-річна Катерина Костюченко вирішила приватизувати свою кімнату в гуртожитку. Оформляти папери почала у квітні 2011-го.
Гуртожиток на 160 сімей розташований на вул. Хмельницького у Полтаві. Катерина Іванівна має кімнату на 12 кв. м. Мешкає в ній 14 років.
— Я подарую цю кімнату онукові. А сусіди, які вже поприватизовували, здають їх в оренду. Беруть по двоє-троє студентів. Кожен платить 300-400 гривень на місяць. Як кімната приватизована, то й квартплата і комуналка менші. В середньому набігає 100 гривень у місяць літом і 300-400 взимку, — каже Катерина Костюченко.
Спочатку вона написала заяву у відділ обліку, розподілу та приватизації житла міськради, що хоче приватизувати кімнату. У тубдиспансері взяла довідку, що не хворіє на туберкульоз. Потім дві довідки з жеку. Ці папери видають безкоштовно.
— А далі за все треба платити, — розповідає полтавка. — В Ощадбанку треба довідку, що не використовувала житлових чеків. Чекала її два тижні. Видали за 25 гривень.
Найскладніше — отримати технічний паспорт на кімнату. У Бюро технічної інвентаризації черги. Чекають на оформлення документів місяцями.
— Людина з БТІ має прийти поміряти кімнату. За це я заплатила 70 гривень. Ще 150 гривень треба заплатити за виготовлення техпаспорта житла. Деякі сусіди їх уже отримали. Чекали близько місяця. Щоб прискорити оформлення, мені пропонували перерахувати "благодійний внесок". Але я не захотіла.
У БТІ вимагають ще дві довідки — що кімната не закладена і не під арештом. Їх можна отримати у нотаріуса або у будь-якому банку. Кожна коштує по 100 грн. Ще 20 треба заплатити за послуги банку. Далі платять БТІ 71 грн за реєстрацію свідоцтва на право власності. На всі документи Катерина Костюченко витратила понад 600 грн.
Власникам кількох кімнат приватизувати складніше, і лише через суд. На адвоката, судовий збір та підготовку документів витрачають по 3 тис. грн. Справи тривають по два роки.
Гуртожитківське житло повинні оформляти у приватну власність безкоштовно, за законами "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Людина має жити в ній не менш як п'ять років на підставі ордера про вселення.
Але приватизації підлягають тільки ті гуртожитки, що у комунальній власності.
— Дізнатися, чи можна приватизувати кімнату, можна в адміністрації гуртожитку або в райдержадміністрації. Для цього подайте колективний письмовий запит із проханням надати відомості про статус гуртожитку, — говорить 49-річна Олена Балінська, віце-президент Асоціації мешканців гуртожитків України. — Добиваються приватизації і ті люди, які живуть у відомчих або приватизованих гуртожитках. Для цього підприємство, власник повинні дати дозвіл.
Треба вісім документів
ордер на вселення до гуртожитку;
заява про приватизацію у міську, селищну раду;
довідка про невикористані житлові чеки з Ощадбанку;
довідка про склад сім'ї з жеку — форма №3;
довідка про відсутність боргів за комунальні платежі з жеку;
довідка з БТІ про відсутність нерухомого майна;
довідка банку про відсутність застави або арешту;
заява на виготовлення технічного паспорта кімнати в БТІ.
468
тисяч громадян живуть у 4045 гуртожитках, за даними Мінрегіонбуду. Близько половини будівель уважають комунальною власністю, 1,1 тис. — державні. У приватній власності 924 гуртожитки.
Заселять приїжджими та алкоголіками
У Києві приватизовані кімнати гуртожитків продають від $10 до $20 тис.
— Їх купує молодь, яка щойно перебралася у Київ. Також виселяють неблагополучних. Наприклад, голова сімейства п'є постійно. Дружина із дітьми розмінюють свою двокімнатку та гуртожитківську кімнату. Розлучаються й туди відселяють чоловіка-алкоголіка, — каже 45-річний Віктор Несін, голова правління Спілки консультантів із нерухомості. — Кімнати продають. Щоб зробити перший внесок за нову квартиру, яку купують у кредит. Або ж використовують як заставу для іпотеки. Але перебудувати кімнату, навіть дві на повноцінну квартиру не вийде. Бо зазвичай у старих гуртожитках стояки водогону та каналізації знаходяться далеко. Зате ті гуртожитки, що неподалік від центру Києва, приватники скуповуватимуть і переобладнуватимуть під офіси. Загалом через 10 років гуртожитки зникнуть як явище.
Будівлі часто в поганому технічному стані, потребують капремонту. Держава або попередній власник не фінансуватимуть цих робіт. Власникам приватизованих у гуртожитках кімнат доведеться за свій кошт перекривати дахи, укріплювати фундаменти та фронтони, замінювати водогони.
Володимир МУКАН
2 
1
Коментарі