29-річному львів"янину Андрієві Старенькому терміново потрібно було винайняти квартиру. Помешкання, де раніше жив із дружиною та сином, господарі продали. У газеті "Ваш магазин" знайшов оголошення: однокімнатні квартири у спальних районах по $120–150.
— За однокімнатку тепер правлять не менше 200 доларів на місяць, — каже Андрій.
Чоловік одразу ж подзвонив. Дівчина, яка взяла слухавку, назвалася Олександрою. Пояснила, що оголошення дала "Агенція інформаційних послуг". Запросила прийти на площу Ринок, 32. Попередила, що треба взяти паспорт і 150 грн для оплати договору.
— Вона запевнила, що в їхній базі є багато недорогих квартир, — каже чоловік. — Щоб отримати номер телефону власника, треба підписати договір із фірмою.
Агенція розташовувалася в кутку між прилавками із взуттям і тканинами на третьому поверсі універмагу на площі Ринок. Консультант одразу підсунула договір про інформаційно-довідкове обслуговування. Окремим пунктом зазначалося: "виконавець (фірма) не несе відповідальності за можливі конфлікти між клієнтом і власником житла". Договір діє три місяці. По закінченні терміну плату, 150 грн, замовникові не повертають.
— Я відмовлявся підписувати таке, але Олександра запевняла, що їхні клієнти були задоволені обслуговуванням. Я купився на обіцянки, — говорить Андрій.
Сказали прийти на зустріч до квартири номер дев"ять у будинку, де сім помешкань
Дівчина продиктувала йому чотири мобільні номери нібито власників однокімнатних квартир. Старенький обдзвонив усіх.
— Двоє виявилися поза зоною досяжності, інші запевняли, що в них справді є квартира з усіма умовами, канапою, столом і кухонною стінкою. Але просили передзвонити після шостої — щоб домовитися про оглядини. Увечері й ті телефони виявилися вимкненими.
Андрій зателефонував наступного ранку. Один власник сказав, що квартиру вже здав.
— Ви ж мені вчора казали ввечері передзвонити! А потім телефон вимкнули.
— Може, я саме тоді в підвал спускався, там покриття немає, — виправдовувалися на іншому кінці. — Хто схотів, той додзвонився, — і кинули трубку.
Історія повторилася і з іншим номером. Там теж нібито здали помешкання.
Андрій Старенький попросив у агенції інші телефони. За одним таки додзвонився та домовився про зустріч. Виявилося, йому продиктували неіснуючу адресу. Сказали прийти до квартири номер дев"ять у будинку, де сім помешкань.
— За іншими номерами я й не дзвонив. Збагнув, що мене просто дурять підставні особи, — пояснює. — Я подзвонив у ту агенцію. Погрозив привести до них міліцію та податківців. А з мене тільки зловтішалися: "Скажіть, коли саме прийдете, щоб ми гостинно вас прийняли".
Директорка "Агенції інформаційних послуг" Ірина Тростянська зареєстрована як приватний підприємець. "ГПУ" жодного разу не вдалося застати її на площі Ринок, 32. Працівники агенції запевнили, що не знають її телефону.
Перш ніж підписувати, варто уважно прочитати договір, радить заступник начальника Львівського обласного управління у справах захисту прав споживачів Василь Ріпка, 49 років:
— Якщо за договором фірма не бере на себе жодної відповідальності, то про яке підписання угоди може йтися? При оплаті послуг треба вимагати розрахунковий документ — квитанцію про сплату за послуги.
Василь Ріпка радить подати на "Агенцію інформаційних послуг" заяву до міліції. До неї потрібно додати копію договору.
Сумлінні ріелтори приймають винагороду лише після підписання договору оренди квартири.
3 
1
Коментарі
1