Після двох років у тісній однокімнатній квартирці на столичному Харківському шосе 45-річна луганчанка Алла Фролагіна разом із донькою та племінницею перебрались у двокімнатну "хрущовку" на вул. Академіка Заболотного. У жовтні господар однокімнатної за 14,5 "квадратів" із шафою, ліжком і телефоном вимагав $330.
Алла платить за телефон, воду й електрику. А квартплата здійснюється коштом власника помешкання. Кімнати і кухня на Заболотного більші від попереднього житла, з новими меблями — і на $50 дорожчі. Такі двокімнатні квартири на Теремках здають по $450-500. Фролагіна пояснює, що по знайомству оселя обходиться дешевше. Цю квартиру їй порадила подруга Тамара Погребняк. Господар Андрій Іванович уже пенсіонер. Мусив перебратися до села доглядати стареньку маму. Із часом повернеться назад у Київ. Він хоче, щоб квартира була у хорошому стані. Тому взяв орендарів-жінок.
Третину столичних квартир в оренду здають після ремонту, з новими меблями, пралкою-автоматом, мікрохвильовкою, холодильником, телевізором і DVD-програвачем. У договір оренди вписують їхню вартість, яку квартиронаймач має сплатити в разі пошкодження. Із незнайомців, які наймають житло за оголошеннями, платню беруть по максимуму, ще й завдаток за два місяці. Хто зна, з ким маєш справу. Якщо орендарі затоплять сусідів, ремонт доведеться робити власним коштом.
64-річна Ганна Костенко зі столичних Теремків молодих квартирантів з Одещини вигнала за два місяці.
— До мене їх сусідка привела, — розказує. — Торгує на Деміївському базарі. Хлопці купили в неї хліб, печиво, та й розбалакалися. Приїхали до Києва на роботу, шукають житло. Однокімнатна квартира сина стояла без діла. Я домовилася з хлопцями, що вони житимуть удвох, пильнуватимуть порядок. Просила, щоб у хаті не курили. Пожильці влаштувалися на будівництво. Отримували зарплату 500 доларів.
За місяць подзвонили сусіди: у вашій квартирі вночі був дебош. Квартиранти першу получку обмивали, компанію привели. Дим коромислом, на поверсі бичків накидали, пляшки валялися. Жінка хотіла їх попередити, щоб поводилися нормально. А вони: "Че ты мать прицепилась? Мы ж тебе платим". Сусідів узагалі посилали. Приїхали син із приятелем. Попередили їх, щоб за місяць виселилися. Хлопці спеціально в квартирі не прибирали.
Руслан Грицюк, 25 років, за житло в Биківні, східному передмісті столиці, з нового року платить $250. Стара хатина, але із санвузлом, водонагрівачем і металопластиковими вікнами. До метро пішки 5–7 хв., ближче ніж більшості мешканців Лісового житломасиву. Там однокімнатні здають по $330–350.
— Було, хазяйський собака заходився, аж із цепу зривається, — розказує Руслан. — Я вийшов на двір, позаглядав усюди. Виявилося, тої ночі сусідів обікрали. Моїх господарів удома не було. Може, вони й недоотримують в оплаті, зате добро ціле.
У Биківні Руслан живе чотири роки. Платить справно. Перші квартироздавачі рекомендували його односельцям. Головне, що з господарями склалися приязні стосунки, вважає Руслан. Їм уже за п"ятдесят. А літнім людям безпечніше з перевіреними клієнтами. От і здають помешкання дешевше.
"Готельку" на проспекті Возз"єднання (Дарницький район) 53-річна Людмила Калініченко разом із донькою Юлією наймають два роки. Її власники — пенсіонери. Небідні, самі живуть на Подолі. 2006-го Людмила щомісяця платила за помешкання $150. Оплату підвищували лише раз.
— У грудні приїхала наша господиня Лідія Василівна, — каже пані Людмила. — Нібито побачити, як у нас справи. Трималася трохи напружено. Я здогадалася: ніяк не наважиться заговорити про квартплату. Сама й запропонувала: "Знаєте, ціни зросли. Ми можемо платити на 50 доларів більше". Господиня відразу погодилася, хоч очевидячки хотіла назвати вищу ціну. Того ж вечора ми розрахувалися за наступний місяць.
Стовпи на автобусній зупинці біля "готельки" Людмили Калініченко обліплені оголошеннями: "Зніму однокімнатну за $350".
— Наймаю квартирку в Дарниці за 200 доларів, хоча тепер її ціна — усі 400.
Ще $30–40 набігає за телефон, воду й електроенергію — за лічильниками. Людмила та її донька переїхали з Кіровоградщини. Разом заробляють $650 на місяць. І половину цієї суми віддавати за житло для них — забагато. У квартирці зробили косметичний ремонт. Господарі вирахували з оренди ціну шпалер і фарб. На Новий рік Людмила Калініченко подарувала господині кавовий сервіз. Заради підтримання добрих стосунків.
Власника квартири в Японії обдаровують
Студенти орендують у японській столиці Токіо квартири площею 6 кв м. без душа. Туалет на поверсі. Ціна — $400 на місяць. Кімнати на 14–16 кв. м — по $650–700. Помешкання на 14–25 кв. м ділять на дві кімнати — кухню-вітальню і спальню. В останній не ставлять двоспальних ліжок, бо не залишиться місця для шафи. На ніч постіль розстеляють на підлозі, а вдень ховають до шафи. Між кімнатами розсувні двері. У такій оселі є глибокі сидячі ванни, схожі на бочки. Житло пропонують по $1000–1200.
— Насправді оренда обійдеться значно дорожче, — запевняє аспірантка університету міста Нагої Галина Тростянецька, 29 років. — Платять комісійні ріелторові. Заставу за два-три місяці, якщо мешканець щось зіпсує у квартирі. Назад її не повертають: господарі завжди знайдуть за що вимагати матеріальну компенсацію.
При укладанні договору оренди власникові квартири роблять подарунок вартістю в дві-три місячні квартплати. Орендар оплачує і освітлення та прибирання прибудинкової території. Галина знімала кімнату вартістю $770 за місяць. Із урахуванням застави і подарунка — $1000. Меблів у орендованому житлі не буває. Договір оренди діє не довше двох років. Після цього укладають новий за тою ж схемою.
3 
1
Коментарі
1