Ексклюзиви
Вівторок, 24 листопада 2009 18:13
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

З"їдений оселедець

 

Приятель прислав електронною поштою фотографії дивовижних структур із бляшанок. Десь у Нью-Йорку, на виставці дизайну й будівництва, люди вирішили позмагатися, хто складе з жерстянок цікавішу фігуру — тут і удав, і метелик, і якийсь НЛО, і русалка. Все мені сподобалося, одне тільки було не так: надто різнокольорові бляшанки допускалися до участі в конкурсі. А от якби можна було будувати тільки салатом із морської капусти, то я знаю, хто виграв би такий конкурс — продавщиці овочевого магазину поблизу общаги N17 в Києві.

В університет я вступила 1993-го. Жерти було нічого. Батько повіз мене в Київ із чотирма торбами якихось речей і відром картоплі. На першому курсі дієта саме з неї переважно і складалася, хіба що моя сусідка по кімнаті постійно заварювала кропиву, яка їй від чогось мусила допомагати, але не допомагала. В магазинах майже нічого не було. Зате височіли художньо вибудувані замки, башти і стіни з численних банок салату "Дальневосточный". Інколи, після стипендії, я купувала його, щоб додати до картоплі, бо чула, що там є йод, а це добре для післячорнобильського Києва.

Я знайшла кращу роботу і виїхала з общаги

За пару років я знайшла невеличкий підробіток, і на перше місце вийшла інша проблема: протеїн, кількість якого в моєму харчуванні коливалася близько нуля. Я почала раз на три дні купувати оселедець. Але приятель мого друга Паші мав талант приходити, коли мене не було, і з"їдати оселедця. Зрештою я знайшла кращу роботу і виїхала з общаги.

До чого я це все? А просто дістали ті, хто ниє, що жити в Україні стає все гірше й гірше. Це не так. І приятель мого друга Паші, і сам Паша, і всі, кого я знаю, цілком можуть тепер самі купити собі оселедця.

Зараз ви читаєте новину «З"їдений оселедець». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

45

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода