Ексклюзиви
Вівторок, 09 грудня 2008 18:16
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Жахливі вірші

 

Привіт, кумо! Моя приятелька з Литви, Павліна, почала писати вірші. Я їх іще не чула й боюся читати, бо раптом вони погані? Поетам не можна казати, що їхні вірші погані, хоча це майже завжди правда.

Мені, тоді 15-річній, таке сказав один критик у Полтаві. Він мав рацію і правильно вказав на проблемні місця в моїх віршах. Його вірші були технічно вправніші. А все одно я досі вважаю його грубим невихованим кабаном. Вірші його недавно перечитала — вони нікуди не годяться. Свої ж я навіть перечитувати боюся.

А от Павліна хоче прочитати свої вірші цілому світові. Вона запросила мене на поетичний вечір в Ковент-ґардені з відкритим мікрофоном, де кожен бажаючий може вийти й завантажити присутніх своїми химерними візіями.

Я прийшла, бо збиралася купувати подарунки на Різдво в тому районі й не могла збрехати, що маю інші справи. А раптом вона побачила б, як я з пакунками непотребу, перев"язаного бантиками, злодійкувато перебігаю з магазина в магазин, ховаючи очі від сорому?

Він виявився турецьким євреєм

Вечір виявився тематичним, присвяченим курдській та турецькій поезії й музиці. Спершу вірші про тупість Джорджа Буша читав бородатий дядько з благородним англійським акцентом. Він виявився турецьким євреєм. Потім до слова став курдський літератор із поемою про фінансову кризу у світі. У цій поемі англійська королева ходила й казала: а експерт-то голий! І так дванадцять довгих строф. Далі курдський гурт почав грати музику, яку крутять у ресторанах нашого району. Мені страшенно захотілося їсти, і я пішла.

А праві були ті, хто залишився. Бо це останнє місце на землі, де поети народів — смертних ворогів сидять при свічках і шанобливо, з увагою, слухають жахливі вірші одне одного.

Зараз ви читаєте новину «Жахливі вірші». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода