Привіт, кумо! Мене обплювала мавпа. Я завжди їх любила. Саме існування мавп здається мені гарною ідеєю: хтось вигадав для нашої забави істот, дуже схожих на нас, але диких і смішних. Навіть моє перше слово з трьох складів — після "мама", "тато" і таке інше — було "макака". Мама пошила мені іграшку зі старої дитячої карнавальної маски і драних бавовняних колгот. З тією макакою ми й росли. Вона кривлятися не могла, то я кривлялася за двох. Зараз ми з чоловіком регулярно ходимо в зоопарк дивитися на мавп і макак, купуємо про них документальні фільми.
Якось приїхала в зоопарк "Казка" під Ялтою. Нас пустили в клітку молодих шимпанзе. 6-річний Джиммі одразу ж узявся боротися зі мною. А його подруга повисла в мене на шиї і почала вивчати намисто.
Потім ми підійшли до клітки Чарлі. Тут уже нас усередину не пустили: Чарлі був великий і грізний. На воротах зоопарку було написано: мавпа Чарлі вміє плюватися. Нам сказали, що його навчили артеківці. Чарлі набрав у рота води і всіх нас оббризкав. Ми почали плескати в долоні.
Зараз він плюне, але вже не водою
А Чарлі забив себе в груди, закачався, заревів. Директор зоопарку тихенько сказав:
— Зараз він плюне, але вже не водою.
Народ розійшовся. Лишився тільки колега-журналіст. Чарлі гатив себе в груди, а потім взяв і плюнув. Усім, що з"їв за день. Дісталося й мені, бо я хотіла подивитися, як обплюють колегу.
І хто з нас після цього дикий — ми з колегою чи Чарлі?
1 
1
Коментарі
1