Понеділок, 19 лютого 2007 15:50
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Гульбеддін Хекматіяр

 

Привіт, кумо! Давно тобі снився Махмуд Ахмадінеджад в обіймах з Біньяміном Нетаньяху?

Найстрашніше, що є в житті людини, — це коли ти перед мікрофоном у нічній радіостудії виявляєш, що перед тобою написане якесь ім"я, яке ти не можеш вимовити. В ефірі одні заїкання, шеф дзвонить, аби звільнити тебе із вовчим квитком, слухачі пишуть скарги... І тут ти прокидаєшся в холодному поту.

Такий кошмар сниться всім радійникам, бо з усіма це було. Коли я тільки прийшла на радіо і боялася мікрофона, на мене напав афганський польовий командир Гульбеддін Хекматіяр. Він, чи точніше, його ім"я люто зирило на мене з аркуша паперу, а рот мій тільки гекав і хекав. На щастя, поруч був колега, який відібрав у мене папірець і без проблем переміг Хекматіяра.

Колега відібрав у мене папірець

На радіо бувають різні курйози, і люди до таких випадків ставляться з розумінням. Іще одна колега під кінець ранкової програми не змогла вимовити власне ім"я. Але поразку від Хекматіяра я взяла близько до серця і почала практикуватися на полтавській скоромовці "Наша верба найрозкорчакумакуватіша" та на анекдоті про колгосп імені Рабіндраната Тагора. Тепер і спросоння, і доганяючи автобус, і займаючись коханням, і з повним ротом ковбаси я завжди вимовляю:

Президент Шрі-Ланки Чандріка Кумаратунга. Прем"єр-міністр Грузії Зураб Теймуразович Ногаїделі. Президент Монголії Намбарин Енхбаяр. Президент Кіпру Тассос Пападопулос. Президент Тайваню Чень Шуй-бянь.

Я вже мовчу про Аюм Сан Су-Чі, короля Ґ"янендру та Олусегуна Обасанджо.

Тому, коли президентом Туркменістану став Гурбангули Мяліккулієвич Бердимухаммедов, я тільки посміхнулася. Прізвищем мене вже не візьмеш. Єдине, від чого ще іноді гикається, то це від дивертикуліту Фіделя Кастро.

Зараз ви читаєте новину «Гульбеддін Хекматіяр». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі