Привіт, кумо! Ти віриш у те, що протилежності притягуються? А в те, що кожен у подружжі має володіти різними якостями, аби доповнювати одне одного? Може, в твоєму випадку це і так. А ми з чоловіком іноді щось як витворимо, то таке враження, що нас клонували з однієї клітини — причому ця клітина належить рассєянному с уліци бассєйной.
Цього літа ми поверталися з Корсики через Марсель на потязі і з"ясували, що нам продали квитки на неправильний час. Замовляли рейс, що відходив уранці, а квитки отримали на 22.07. Ми підняли скандал. Нам відкопали єдиного англомовного залізничника на півдні Франції, і ми йому заявили, що не потерпимо такого ставлення.
— Я не розумію, в чому ваша проблема, — сказав він урешті. — У вас правильні квитки. Тільки вони на вчора.
Як двоє дорослих людей можуть, не змовляючись, переплутати дату і час відправлення поїзда?
Ми підняли скандал
— Якщо нас скласти разом, то вийде майже ціла людина, — сказав тоді чоловік.
А вчора я прийшла додому, запустила руку в сумку по ключі — а там їх немає. Годину ошивалася районом, чекаючи на Дерела. Діставшись додому, він поліз у кишеню по ключі. Їх не було.
На голови нам падав противний лондонський дощ, за дверима нявкала голодна і знуджена кішка. Сусіди сиділи в теплі біля телевізорів, а ми стояли на вулиці і дивилися одне на одного крізь краплі дощу на наших окулярах.
Ключі Дерела знайшлися на роботі, і вахтер відправив їх до нас на машині. Ми пішли в паб чекати, взяли собі по пиву, і я полізла в сумку по газети. В одній із них лежали ключі.
1 
1
Коментарі