Ексклюзиви
Неділя, 17 вересня 2006 14:43
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Антисеміти і чакра

 

Привіт, кумо! Пишу тобі не з Лондона, а зі Львова — тут щойно почався Форум видавців, а доки ти цього листа отримаєш, то вже закінчиться. Я думала, що просто приїду поспілкуватися з митцями й читачами, яких тут більше, ніж деінде в країні. А отримала ще й бонус — навіжених.

Спершу до мене підійшов якийсь дідусь у вишиванці з вусами.

— Я ще не писав на вас епіграму, а от на Павличка написав, бо він зовсім уже! — сказав дідок і сунув мені під ніс книжку, де таврував Павличка, який, на його думку, лиже юдейську **пу. Він також запевнив, що в Україні антисемітів немає, а краще, аби й семітів не було. Я знизала плечима і порадила йому звернутися до мого видавця з видавництва "Факт" Леоніда Фінкельштейна. На це дідок прошипів, що мені тепер також треба чекати від нього отруйної епіграми, оскільки я заодно з Павличком і всіма семітами.

Він таврував Павличка

На блошиному ринку біля Опери я побачила гарний семисвічник і трохи не купила його. Аж тут на сусідній ятці з самоцвітами почалася жвава розмова про чакри. Молодик питав у трьох продавців — веселих мужиків із пивом:

— У вас є книга, на які чакри класти камінь, щоб очистити ауру?

Головний мужик відповів:

— Сама лучча аура у гірського хрусталя, його й прикладайте.

Молодик заламав руки:

— Але ж у вас немає книжки! Як я знаю, на яку чакру прикладати той камінь?

— Та хоч на сраку собі притули, хоч на плече. Кажу ж тобі — аура сама хароша, воно всьо помагає!

І мужики загиготіли.

У Львові дуже красиво. По місту тиняються митці й їхні музи, пахне кавою, чоловіки відчиняють перед тобою двері. Але як і будь-яка ідилія, ця тільки виграє від кількох контрастів. Я рада, що мені трапляються навіжені.

Зараз ви читаєте новину «Антисеміти і чакра». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода