
Останнім часом можна помітити, що Україна перемагає не тільки в бойових діях, але й на інформаційному фронті. Росія, яка вкладає неймовірні кошти в пропаганду, спостерігає, як всі від неї відвертаються. Міжнародні організації виключають її зі складу, а, наприклад, країни Африки збагнули, що причиною голоду може стати саме політика РФ.
На цьому наголосила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар на онлайн-презентації "Зеленої книги протидії дезінформації" 1 грудня в Києві. Зокрема, вона підкреслила, що українці як ніколи стійки перед залякуванням російської пропаганди. А також назвала безпрецедентною роботу українських дипломатів, громадських організацій, військових України на міжнародній арені у плані руйнувань російських наративів та інформаційних загроз. "Ще два роки тому, наприклад, практично ніхто із зарубіжних політиків не називав війну в Україні війною, хіба що українською кризою", – розповіла Джеппар.
З іншого боку, працювати ще є з чим. Професор, директор Центру Східної Європи університету імені Марії Кюрі-Склодовської (Люблін) Валентин Балюк зазначив, що український практичний досвід ведення боротьби з фейками РФ непоганий, але деякі момент викликають питання. Зокрема, щодо того, чому правоохоронці за стільки років війни тільки нещодавно почали цікавитися діяльністю УПЦ МП, яка через ЗМІ відкрито пропагувала проросійські ідеї. Однак, на щастя, вже й тут є успіхи.
Автор видань, доктор політичних наук, юрист і аналітик Сергій Балан наголосив, що в Україні слід ввести визначення понятті "дезінформація" у законодавчих документах, адже цього досі не було зроблено. Точкові дії (обмеження діяльності ЗМІ, російської мови, заборону в'їзду небажаних осіб до країни) є малоефективними.
Журналістам треба подбати про інформаційний фронт. Зокрема, існує проблема того, що в українців сформувалися зависокі уявлення про війну.
"Журналісти формують у населення завищені очікування від війни, замість того щоб подавати новини збалансовано і реалістично. Бо солдати – це звичайні люди, а не якісь кіборги, вони не можуть атакувати ворога 24 години на добу і 7 днів на тиждень", – пояснив доцент Військового інституту Київського національного університету ім. Шевченка підполковник Руслан Степанишин.
На думку Максима Булика, доцента Маріупольського державного університету, переміщеного в Київ, вплив інформаційної гігієни має поширюватися не тільки на українське суспільство та Захід, але й на окремі етноси, які проживають у Російській Федерації. Це неабияк допоможе розхитати владу в країні-агресорці.
Крім того, стоїть і питання того, наскільки незгуртовано діють такі установи, як РНБО, Національна рада України з питань телебачення радіомовлення тощо. Наприклад, між секретарем РНБО Олексієм Даніловим й міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком є хоч і негласна, але очевидна боротьба за першість у протистоянні пропаганді Кремля. Це малоефективно, адже об'єднання пішло би на користь набагато більше.
Коментарі