Трамп хоче домовитися з Путіним: про що пишуть світові ЗМІ

Україна хоче, щоб НАТО на саміті у Вашингтоні наступного тижня дало конкретніші перспективи членства. Проте Альянс не поспішає, боячись війни з Росією, йдеться у матеріалах іноземних ЗМІ.

Також світові медіа не обійшли увагою заяву Дональда Трампа, який повідомив, що готовий завершити війну в Україні ще до своєї інаугурації. Кандидат у президент Дональд Трамп заявив, що завершив би війну в Україні ще до своєї інаугурації. У свою чергу Володимир Путін дав зрозуміти, що сприймає його слова серйозно.

Окремо іноземні журналісти зачепили тему переходу "Укрзалізниці" на рейки європейської ширини. Це – критично важливо для майбутнього України, йдеться у матеріалах західних видань.

Gazeta.ua детальніше проаналізувала статті провідних світових ЗМІ.

"Україна хоче почути про незворотній шлях в НАТО", Politico, США

Україна має отримати незворотну пропозицію про можливе членство в НАТО під час саміту наступного тижня у Вашингтоні, каже посол Києва в Альянсі.

"Ми хотіли б бачити, як союзники фіксують незворотній шлях України до НАТО. Не просимо чогось екстраординарного", - заявила Наталія Галібаренко.

Київ намагається донести свій голос до саміту, переживаючи, що питання його членства відсунуть в бік. Ця тема глибоко розколює НАТО. Деякі країни, як-от США і Німеччина, прохолодно ставляться до швидкої пропозиції членства. Інші, ближчі до фронту, хочуть, щоб майбутній статус України в НАТО був чітко визначений.

 

Галібаренко наголосила, що Київ не прагне негайного вступу, визнавши, що проблематично прийняти країну, яка воює з Росією і не контролює всю свою територію. Але, очікуючи на повноправне членство, Україна хоче додаткових зобов'язань у сфері ППО та безпеки від НАТО.

Десятки експертів із зовнішньої політики закликають НАТО уникати просування України до членства на саміті, попереджаючи, що це поставить під загрозу США та їхніх союзників і розірве коаліцію.

Група експертів стверджувала, що допуск України до НАТО буде означати запуск колективної оборони, якщо Росія нападе на Україну в майбутньому. Галібаренко підкреслила, що Київ усвідомлює стурбованість НАТО, тому будує власну структуру союзів через двосторонні угоди з країнами-союзниками.

"Оскільки союзники по НАТО не хочуть приймати жодного політичного рішення щодо запрошення України до закінчення війни, ми продовжимо укладати двосторонні угоди з безпеки", - каже вона.

Але Київ не відмовляється від вступу. Тривалий страх серед деяких союзників по НАТО щодо ескалації з Москвою не сприймається в Україні. Особливо після двох із гаком років від початку неспровокованого нападу Путіна.

Україна наполягає, щоб НАТО підтвердило формулювання щодо можливого членства на тлі побоювань, що колишній президент США Дональд Трамп повернеться у Білий дім і може використати вступ в Альянс, як розмінну монету з Путіним – для припинення війни.

Альянс роками кривився, намагаючись з'ясувати, як сказати Україні, що вона колись стане членом і без фактичного запрошення. Минулого року на Вільнюському саміті лідери НАТО погодилися, що "зможуть надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли союзники погодяться і умови будуть виконані".

"Цього разу Київ шукає слова, які були б на крок далі від Вільнюса. Ми хотіли б, щоб Альянс визнав, що ми досягли значного прогресу у здійсненні реформ, що є передумовою для вступу", - каже Галібаренко.

Недавно високопосадовці заявили, що на саміті Україні запропонують "міст" до Альянсу. НАТО також запропонує Києву нову штаб-квартиру для управління її військовою допомогою. Це жест, що Захід буде підтримувати країну в тривалій перспективі, навіть якщо вона зараз не отримає членства. Через політичну невизначеність Альянсу важко зробити твердішу пропозицію.

Команда Трампа розробляє плани переговорів з Путіним, щоб припинити війну, змусивши Україну відмовитися від частини території, і від перспектив членства в НАТО.

Президент Володимир Зеленський у відповідь закликав Трампа оприлюднити будь-які подібні плани.

Галібаренко каже, що не панікує через такі повідомлення. І що буде судити про те, що робить Трамп, а не про те, що говорить зараз під час кампанії.

"Інколи політичні лідери під час кампанії говорять одне, а потім після обрання роблять інше. Ідея закінчити війну за три дні дуже нереалістична, бо війна вже затягується на понад два роки... Не бачу жодного бажання в Путіна закінчувати її", - каже Галібаренко.

"Путін серйозно сприймає слова Трампа про припинення конфлікту в Україні", Le Monde, Франція

Під час дебатів із президентом Джо Байденом минулого тижня Трамп заявив, що в разі обрання він домагатиметься "врегулювання" російсько-українського конфлікту до того, як вступить на посаду в січні 2025-го.

Путін заявив 4 липня, що сприймає слова Трампа "серйозно", і що міг би швидко припинити бойові дії в Україні.

"Те, що Трамп як кандидат у президенти говорить, що готовий, і хоче зупинити війну в Україні - ми сприймаємо досить серйозно", - сказав Путін.

Путін додав, що "не знайомий" з конкретними пропозиціями Трампа щодо припинення бойових дій.

"Це ключове питання. Але не сумніваюся, що він говорить щиро, і ми це підтримуємо", - сказав він.

Путін завжди заявляв, що відкритий до переговорів щодо припинення війни, хоча минулого місяця вимагав від України фактичної капітуляції, як передумови для припинення вогню. Лідер Кремля закликав Київ вивести війська з півдня та сходу країни, звільнивши територію, яку зараз утримують українські сили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові Patriot для Києва та проблеми Путіна з пошуком "гарматного м'яса": про що пишуть світові ЗМІ

 

Президент Зеленський не раз відкидав ідею тимчасового припинення вогню, яке, за його словами, Росія використає для перегрупування та переозброєння. Київ хоче повністю вивести російські війська з країни, включаючи Крим, який Москва анексувала в 2014-му. І щоб Росія виплатила компенсацію за шкоду і руйнування, спричинені війною.

Російські війська цього року досягли скромних успіхів на полі бою після того, як український контрнаступ у 2023-му був здебільшого невдалим.

"Україна прокладає шляхи до Європи", Foreign Policy, США

Коли РФ розпочала вторгнення у 2022-му, "Укрзалізниця" набула величезного стратегічного значення. Вона переправляла війська на фронт, а біженців подалі від нього. Перевозила до Києва сотні дипломатичних делегацій. Швидко відновила сполучення з деокупованими районами Херсона та Ізюма. Коли російські військові кораблі зробили моря надто небезпечними для експорту товарів, залізниця взяла естафету. Вона стала символом української стійкості та винахідливості перед лицем кризи.

Але воєнна історія української залізниці - не лише історія виживання, а також розширення. Поки Росія будує власні лінії зв'язку з недавно окупованими українськими територіями, Україна бере справу у свої руки. Завдяки допомозі сотень мільйонів євро від міжнародних організацій, країна будує та відновлює вантажні та пасажирські лінії, створюючи інфраструктуру для поглиблення зв'язків з Європою.

Але є одна велика проблема - залізнична інфраструктура України є спадщиною того часу, коли політичний і економічний центр тяжіння регіону був у Москві. Ширина колії країни відрізняється від ширини у решті Європи, що означає, що транзит через кордон триває довше, ніж зазвичай. Останні кілька років показали, що стара орієнтація України на Росію більше нежиттєздатна. Якщо її європейські прагнення залежать від здатності з'єднатися зі своїми західними сусідами, то різниця в колії стане значною перешкодою для цього майбутнього.

Кількість пасажирів, які щорічно подорожували на міжнародних маршрутах "Укрзалізниці" різко зросла з 40 тис. у 2021-му до 2,1 млн у 2023-му, не враховуючи пасажирів, які їхали спеціальними евакуаційними поїздами.

Розширення європейських вантажних перевезень було центральним у ширших залізничних амбіціях країни. У 2023-му залізничний транспорт склав 62% загального обсягу вантажоперевезень країни. "Укрзалізниця" - переважно вантажна компанія, а перевезення пасажирів - радше соціальна функція.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як в Міноборони освоїли мільярд на ремонті бронетехніки

Ця інфраструктура виявилася надзвичайно важливою зараз, коли більше не гарантується безпечне використання неба та моря.

Робота України в цій сфері далека від завершення. Уже розробляються великі плани щодо подальшого розширення залізниць країни, не лише реконструюючи старі транскордонні лінії та транспортні засоби, а й будуючи нові. Ці амбіції ускладнює інфраструктура, яку успадкувала Україна. Найважливішим є залізнична колія або ширина між рейками. Розміри не стандартизовані у світі. Україна використовує колію 1520 мм, а її західні сусіди вужчу європейську - 1435 мм.

 

Це означає, що потяг, який курсує з Варшави до Києва, коли перетинає кордон, має регулювати ширину осі між колесами. Це додає кілька годин до будь-якої поїздки залізницею, що обмежує кількість поїздів, які можуть використовувати транскордонні маршрути.

Є кілька шляхів, якими Україна може піти для переведення колій на європейську колію. Українські чиновники підписали меморандум про використання іспанської технології, яка, дозволяючи колесам поїзда ковзати вздовж своєї осі при звуженні або розширенні колії, що дає змогу без зупинки перемикатися між двома коліями. Україна також може перевести свої колії на лінії подвійної колії, дозволяючи поїздам різної колії використовувати однакові колії. Іншим варіантом є прокладання стандартної та ширококолійної колії поруч, що вже є на одному вантажному об'єкті біля кордону з Румунією. Тут сходяться сім колій - три широкої, три європейської та одна чотирирейкова, по якій можуть курсувати всі поїзди.

Через тисячі кілометрів залізниць широкої колії в Україні замінити їх усі було б нереально і фінансово недоцільно. Модернізація лише 1 км колії на рівнинній місцевості коштуватиме близько €1 млн. В Україні є 308 км колій європейської колії, але наразі використовується лише 155 км на західному кордоні. Поточний план - розширити колії на ключових маршрутах, щоб з'єднати декілька міст на заході країни, а потім покращити пропускну спроможність внутрішнього сполучення цих міст у межах існуючих ліній.

Будь-який проект зміни колії має бути поетапним. У квітні чиновники оголосили про будівництво 22 км залізниці європейської колії. Більш амбітний план, у який Агентство США з міжнародного розвитку внесе $225 млн, передбачає будівництво 75 км європейської колії від запланованої станції під Львовом до польського кордону в Мостиськах, де розташований новий сухий порт. У жовтні 2023-го "Укрзалізниця" також відновила роботу прикордонного переходу в Раві-Руській з невеликою ділянкою європейської колії та вперше за 18 років запустила прямий потяг зі Львова до Варшави.

Довгострокові амбіції - перетворити Львів на європейський транспортний вузол із міжміською залізницею європейської колії, що з'єднає його з Ужгородом і Чернівцями.

Завершення цього переходу є надзвичайно великими витратами для будь-якої країни. Але ціна, якщо цього не робити, може мати реальні стратегічні наслідки для країни, виживання якої зараз залежить від підтримки сусідів.

×