Наближається принизлива поразка РФ: про що пишуть світові ЗМІ

Цього тижня західні ЗМІ писали про угоду між Великою Британією та Німеччиною, яка передбачає співпрацю у сфері виробництва зброї. Зокрема, для її подальшого постачання Україні.

Також світові медіа розповіли історії людей, які повернулися з російського полону. А політолог із США Олександр Мотиль написав цікаву колонку в якій закликав українців протриматися у війні ще рік-два.

Gazeta.ua дослідила матеріали в іноземних ЗМІ.

"Британія і Німеччина об'єднуються в обороні України", Politico, США

Два найбільші європейські донори військової допомоги Україні, Німеччина та Велика Британія - співпрацюють у оборонному пакті, бо зростають побоювання, що перемога Дональда Трампа у США в листопаді може призвести до катастрофи для європейської безпеки.

Занепокоєння щодо того, що США можуть різко зменшити підтримку України наступного року, посилилося після того, як Трамп обрав Джей Ді Венса своїм віцепрезидентом. Венс не раз виступав проти того, щоб США виписували, як він каже - "порожні чеки" Києву.

Британський дівоцентристський уряд прем'єра Кіра Стармера продовжує тут політику попередників. Але має більше ентузіазму щодо поглиблення оборонної співпраці з європейськими союзниками, ніж попередники-консерватори.

 

У рамках туру по Європі, включаючи Францію, Польщу і Естонію - британський міністр оборони Джон Гілі уклав угоду зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом у Берліні. Вона зобов'язує сторони нарощувати промислову координацію і спільні операції.

"Ці візити посилають повідомлення, що європейська безпека буде першим зовнішнім і оборонним пріоритетом цього уряду", - сказав Гілі.

"Хочемо тісніше співпрацювати у розробці, виробництві та закупівлі зброї та боєприпасів", - сказав Пісторіус.

Угода зобов'язує сторони розпочати стандартизацію систем зброї і боєприпасів. Війна в Україні та відмінності в зброї, наданій Києву, підкреслили роздробленість оборонної промисловості Європи.

За даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру, Велика Британія та Німеччина - дві найбільші європейські країни, що надають Україні військову допомогу, і найбільше витрачають на оборону, виділивши 74,9 млрд євро та 66,8 млрд євро відповідно у 2023-му.

"Цілі, викладені у спільній декларації включають зміцнення оборонної промисловості Великої Британії та Німеччини, зміцнення євроатлантичної безпеки, підвищення ефективності спільних операцій, протистояння викликам безпеки", - каже Гілі.

Ще в грудні Гілі казав, що двостороння оборонна угода з Німеччиною і окремі пакти з Францією та ЄС - пріоритет для майбутнього лейбористського уряду.

"Їх ціль одна – знищити українську ідентичність". Жахи російського полону", The Guardian, Велика Британія

Відколи Росія вторглася в Україну в 2014-му, росіяни затримали і катували тисячі солдат і мирних жителів. У багатьох залишилися шрами.

У 2019-му українська фотограф Зоя Шу почала фотографувати звільнених із полону. Понад п'ять років проводить час з ними у їхніх домівках, розмовляючи про життєві історії, слухаючи жахливі розповіді про побиття та інші щоденні насильства.

У 2014-му росіяни вирізали свастику на спині Богдана Сергійця у Донецьку. Його звинуватили в підтримці України і "нацизмі". Британському добровольцю Ейдену Асліну, який потрапив у полон у квітні 2022-го, і його товаришу по ув'язненню Шону Піннеру - погрожували стратою, били, кололи ножами та били електричним струмом.

Багато в'язнів, чоловіків і жінок, зазнавали сексуального насильства, зґвалтувань. У Росії і на окупованих територіях України росіяни брали дисковий телефон і через нього підводили розряд струму, прикріплюючи кліпси до статевих органів і сосків.

"Є фізичні та психологічні травми. З цим важко впоратися. Вони глибокі. Займає багато часу, щоб зажили", - каже Шу.

Ще один метод тортур - голод. Колишній військовополонений Борис розповів, що за два роки в різних таборах схуднув на 45 кг: "Коли мене звільнили, я був такий слабкий, що не міг ступити кроку".

Борис розповів, що його співкамерник був такий виснажений, що не міг ходити і "збожеволів": "Перестав їсти. Його забрали. Не знаю, що з ним сталося".

Борис каже, що росіяни били його пластиковими трубами та електрошокерами. Одного разу сказали, що ситуація покращиться, якщо дасть інтерв'ю російському пропагандистському каналу. Також намагалися "перевиховати".

"Нас любили вчити "історії". Ми ж "фашисти". Казали, що Україна завжди була частиною Росії", – каже Борис.

 

Інші колишні в'язні розповіли, що їх змушували співати гімн Росії та декламувати патріотичні вірші та російські пісні.

"Мета одна - знищити українську ідентичність", — каже Шу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Погані новини із США та послання Трампа Україні: про що пишуть світові ЗМІ

Вона додає, що солдата з західної України, який не розмовляв російською, били додатково.

Деякі колишні в'язні успішно збудували своє життя. Інші залишаються в полоні досвіду і страждають від депресії і панічних атак. 17 липня з полону повернули 3405 осіб, зокрема 95 військовополонених. У російських в'язницях ще десятки тисяч українців, військових і цивільних.

Точна кількість невідома. У цю цифру входять біля 1,5 тис. бійців, захоплених у полон у травні 2022-го, коли здався гарнізон, що захищав "Азовсталь". Кремль відмовляється дати вичерпний список людей, яких утримує, посилюючи агонію сімей, чиї близькі зникли безвісти.

Шу критикує міжнародні організації, які не допомагають. На її думку, вони не змогли натиснути на Кремль, щоб покращив жахливі умови ув'язнених, і припинив поширену жорстоку поведінку. "Де "Червоний хрест"? Де ООН?", - запитує вона.

"Росія зазнає принизливої поразки", National Security Journal, США

Колонка американського історика і політолога українського походження Олександра Мотиля

Можливо, що до принизливої поразки Росії залишився рік чи два. Війна не "безконечна", як хоче переконати нас сенатор Венс, й не вічний глухий кут.

Якщо Захід залишиться відданим українській перемозі ще кілька років, а всі ознаки є, й навіть перемога Трампа не завадить, то Росія отримає ідеальний шторм.

По-перше, у Росії в запасі дедалі менше старих танків і артилерії. Як пише The Economist, здатність Москви задовольнити потреби у важкому озброєнні зайдуть у глухий кут у наступні два роки. Коли це станеться, РФ не зможе проводити значні атаки, і їй буде важко підтримувати оборону.

По-друге, як пишуть російські опозиційні економісти Володимир Мілов, Михайло Крутіхін та Ігор Ліпсиць, Росія скоро матиме масштабну економічну кризу. Інфляція зашкалює, мілітаризована економіка ослаблює продуктивність, дефіцит робочої сили росте. Умови життя значної частини населення погіршаться саме тоді, коли війна відчуватиметься гостріше.

По-третє, російські показники щоденних втрат - неприйнятні. Щодня українці вбивають чи ранять близько 1000 російських військових. Це дорівнює кількості призовників за місяць. Тобто українці вибивають росіян, щойно ті потраплять на фронт. Вже є багато повідомлень про дезертирство та непідпорядкування. Вони тільки ростимуть, бо війна стає все гіршою для Росії.

 

По-четверте, Україна поступово деградує енергетичну інфраструктуру Росії та ізолює Крим. Рано чи пізно Керченський міст впаде. Постачання солдатів на півдні України стане важчим, а Росія зазнає великої стратегічної поразки. Бряцання ядерною зброєю не переконає російських солдатів воювати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо гряне путч: Путіна нейтралізують в літній столиці

Самопроголошений президент РФ Путін опиниться в особливо гострій ситуації. Цілком можливо, що неформальна коаліція невдоволених агентів спецслужб, генералів і економічних олігархів спробує вжити заходів десь через рік. Вони не створять революційну організацію в підпіллі. Як зазвичай буває під час падіння режиму, такі речі відбуваються непередбачувано. Нові еліти виникають несподівано і беруть на себе управління.

Російська революція 1917-го - яскравий приклад. Війна йшла погано, економіка була на межі розвалу, селяни бунтували, солдати дезертирували. Хто очікував, що вірні аристократи та офіцери переконають царя зректися престолу?

Щоправда і для Києва картина не райдужна. Дезертирство в ЗСУ росте, як і готовність населення віддати частину землі заради миру. Енергетична інфраструктура сильно поруйнована, що означає складну зиму. Проте Україні слід триматися, що враховуючи величезну стійкість її населення та відсутність реалістичних альтернатив, майже певне.

По-перше, немає причин боятися, що допомога Заходу припиниться. Навіть для трапістів припиняти поставки зброї і боєприпасів в час, коли Україна так близько до перемоги - безглуздо. Навіщо втрачати Україну і скандалити наступні чотири роки, якщо можна виграти, доклавши лише трохи зусиль?

По-друге, цілком можливо, що російський тиран знає, в якій він халепі. Путін живе у вигаданому світі бункерів, довгих столів, двійників і відфільтрованої інформації. Але певне розуміння слабких позицій Росії може просочуватися до нього. Інакше як пояснити пропозиції переговорів, припинення вогню та миру? Дивно припустити, що він щирий. Але можна здогадатися, що хапається за соломинку, підозрюючи, що Росії може стати лише гірше.

По-третє, Україна та союзники повинні запропонувати надзвичайно жорстку угоду, якщо вирішать вести переговори. У них кращі карти, і стануть ще кращими. Час на їхньому боці. Немає причин йти на поступки зараз, коли через рік росіяни будуть значно слабшими.

×