НАТО б'є на сполох через росіян на кордоні України, а Пекін хоче відсудити у Києва $4,5 млрд - що про нас пише світова преса

Gazeta.ua підготувала огляд преси - що писали 24-30 листопада у світових засобах масової інформації про Україну й події навколо неї.

"Міністри НАТО обговорюють нарощування сил Росії біля кордонів України", France 24, Франція

Міністри закордонних справ країн Північноатлантичного союзу зустрінуться 30 листопада - 1 грудня, щоб обговорити протидію нарощенню російських військ біля українських кордонів. Побоюються, що Кремль готує вторгнення.

Зустріч у столиці Латвії Ризі відбувається в момент, коли на східному фланзі НАТО союзники борються з міграційною кризою, яку підживлює прокремлівський режим у Білорусі.

"Бракує ясності щодо російських намірів. Але вдруге цього року бачимо незвичайну концентрацію сил РФ біля українських кордонів - важку бронетехніку, дрони, системи радіоелектронної боротьби і десятки тисяч боєздатних військ", - каже генсек НАТО Єнс Столтенберг у Ризі.

Москва заперечує, що планує напад і обвинувачує НАТО в розпалюванні напруженості.

Міністри НАТО обговорюють плани на випадок нового вторгнення РФ в Україну. Альянс прагне показати Кремлю, що загрожує серйозна ціна, якщо нападе. Водночас не хоче провокувати на подальшу агресію.

Альянс може дати додаткову підтримку українській армії і посилити країни НАТО, розташовані уздовж кордонів із Росією.

Україна претендує на вступ в Альянс. Вона матиме представництво свого міністра закордонних справ на зустрічі, хоча Київ не підпадає під дію пакту про колективну оборону НАТО.

 

Президент США Джо Байден заявив, що говоритиме з главами Росії і України, щоб спробувати послабити зростаючу напругу.

Водночас члени НАТО Польща, Литва і Латвія зіткнулися з іншою загрозою зі сходу. Вона займе перше місце в порядку денному у Ризі. Ці країни обвинувачують у гібридній атаці союзника Москви Білорусь, що завезла тисячі мігрантів до їхніх кордонів.

 

НАТО солідарний зі своїми східними членами, але переважно залишається осторонь їхніх проблем, оскільки рівень загрози від дій білорусів і росіян в сірій зоні, не досягає фактичної агресії.

Президент Польщі Анджей Дуда на зустрічі зі Столтенбергом обговорив можливе збільшення кількості сил НАТО на східних кордонах Альянсу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін одержимий Україною, а Київ прагне стати світовою столицею криптовалюти - огляд преси

Глава ЄС Урсула фон дер Ляєн пообіцяла посилити співпрацю проти таких викликів як наплив мігрантів. Напруга на кордонах дещо зменшилася, адже нелегали почали повертатися в Ірак. Проте Варшава і Вільнюс наполягають, що криза далека від завершення.

"Без сумніву, режим Лукашенка і сили, які його підтримують, продовжать випробовувати єдність західного світу і його здатність реагувати", – заявив президент Литви Гітанас Науседа.

"Україна, Грузія і Молдова хочуть з користю дружити з ЄС", Politico, США

Три найбільші ентузіасти вступу в Євросоюз на сході - Молдова, Грузія і Україна - хочуть переконати Брюссель продовжити зближення. Водночас визнають, що не будуть членами найближчим часом. Іншими словами, хочуть бути друзями ЄС із користю, а членство може зачекати.

Тісніші зв'язки можуть принести користь ЄС, який хоче мати дружніх демократичних сусідів на сході і не дати їм потрапити під вплив Росії. Але Євросоюз боїться бути втягнутим у нестабільність та конфлікти у регіоні.

Триває нарощування російських військ на кордоні з Україною та розмови про змову з метою повалення влади у Києві. Президент Володимир Зеленський заявив, що має розвіддані про можливу спробу державного перевороту за підтримки Росії і участі найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова. Кремль відкинув обвинувачення, а Ахметов назвав їх "абсолютною брехнею".

 

Грузія загрузла в глибокій тривалій внутрішній кризі, яка паралізувала уряд. Дії Тбілісі різко критикують через відступ від демократичних досягнень. Виявилися марними зусилля щодо врегулювання кризи, зокрема, зі сторони глави Європейської ради Шарля Мішеля.

У Молдові початковий ентузіазм і великі надії на новий проєвропейський уряд президентки Маї Санду ослабли через складне вирішення суперечки з Росією щодо контрактів на газ. Хоча Кишинів уклав угоду з "Газпромом", щоб забезпечити достатні поставки цієї зими, критики в Брюсселі кажуть, що угода передбачала поступки, які дадуть Москві забагато впливу на політичне майбутнє Молдови.

Перспектива членства для трійки - на далекі роки. Жодна з країн не є кандидатом у члени. Навіть отримання такого статусу не гарантує членства, що можуть підтвердити західно-балканські країни - Сербія, Чорногорія, Албанія і Північна Македонія. Вони після отримання статусу на багато років опинилися в коридорі очікування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Москва шантажує Київ танками, а Євросоюз – газом: що про нас пише світова преса

Прихильники тісніших зв'язків із трійкою кажуть, що їм слід дати стимули для просування західним шляхом із демократичними реформами.

"Якщо не дамо країнам ширший порядок денний на наступне десятиліття, то мотивація для реформ там почне гаснути. ЄС не пропонує їм амбітного порядку денного, бо кілька великих столиць скептично ставляться до подальших кроків розширення, перш ніж реформують інститути Євросоюзу", - каже литовський член Європарламенту Андрюс Кубілюс.

Франція холодно ставиться до розширення. Не раз наполягала, що ЄС слід фундаментально змінити структури, перш ніж зможе приймати нових членів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ковід масово шириться, Росія стягує війська до кордону, поляки облюбували українське сало - що про нас пише світова преса

Кожна країна трійки підписала угоди про асоціацію з ЄС і користується перевагами "глибоких і всеосяжних зон вільної торгівлі", які дають певний доступ до єдиного ринку.

Одна з основних проблем для трійки – ризик подальших провокацій Москви. 2013 року Кремль переконав тодішнього президента Віктора Януковича відмовитися від Угоди про асоціацію з ЄС. Порушення обіцянки спровокувало революцію і призвело до вторгнення Росії та анексії Криму, а також війни на Донбасі.

"Китайська компанія Skyrizon вимагає від України компенсації у $4,5 млрд", Global Times, Китай

Пекінська інвестиційна компанія Skyrizon через арбітражний суд у Гаазі вимагає компенсації за те, що Україна порушила двосторонню угоду про заохочення і взаємний захист інвестицій. Хоче $4,5 млрд.

Інвестори зазнали збитків в Україні та Китаї через незаконні дії Києва. 29 січня цього року президент Зеленський підписав указ про введення санкцій щодо трьох громадян Китаю і чотирьох китайських компаній, включаючи Skyrizon, і заморозив їхні активи в Україні.

Усі компанії були інвесторами українського виробника авіадвигунів "Мотор Січ". Санкції Україна ввела одночасно з зусиллями влади США заблокувати придбання Китаєм "Мотор Січі".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китайські інвестори хочуть стягнути з України $4,5 млрд за "Мотор Січ"

Китайський аналітик каже, що рішення Києва - продовження його політичного підходу до компромісу з США, які намагаються стримати ріст Китаю в технологічній сфері.

"Несправедливі санкції не дозволили "Мотор Січі" отримати кошти, хоча компанія була на межі банкрутства. І питання, чи Україна отримає економічну підтримку від США", - каже директор Департаменту європейських досліджень Китайського інституту міжнародних досліджень Цуй Хунцзян.

"Мотор Січ" – великий виробник двигунів. Після 2014 року найбільшими інвесторами фірми стали китайські компанії. 2016-го Skyrizon запропонувала купити 56% акцій, що допоможе Китаю заповнити прогалину у виробництві двигунів. Проте український суд заблокував це рішення.

"Чорна конячка європейської економіки - Україна має найвищий ВВП за всю свою історію", Business Insider, Польща

Валовий внутрішній продукт України ніколи не був таким високим. Цього року її економіка вийде на рекордний рівень, і її вартість становитиме приблизно $195 млрд. Відносно сильна валюта теж дає хороші результати. З гривнею цього року справи навіть кращі, ніж із польським злотим.

"Наша мета – гарантувати стабільність основних показників: ріст ВВП, збільшення валютних резервів, допустиме обмеження інфляції. Також хочемо підтягнути діловий клімат в Україні до найкращих світових стандартів. Хороша новина - завершимо 2021 рік із найвищим ВВП за свою історію - близько $195 млрд", - каже міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Вона заявила, що наступного року уряд має намір зробити значні інвестиції, які ще посприяють росту ВВП. Йдеться про велику програму термомодернізації будівель, а також про оновлення іригаційних систем на півдні країни, що допоможе сільському господарству.

 

В Україні також багато говорять про подальшу підтримку експортерів і громадян щодо отримання дешевих іпотечних кредитів.

З іншого боку, інвесторів непокоїть геополітична ситуація навколо країни і безпека українських кордонів.

×