Історичний візит Моді та захоплення Донбасу РФ: про що пишуть світові ЗМІ

У Київ 23 серпня з першим візитом в історії незалежної України прибув прем'єр Індії. Він спробує просунути мирні ініціативи, попри дружбу з Москвою. Росія просувається на Донбасі, не зважаючи на втрату землі на Курщині. Думка про провал політики Заходу, який боїться поразки росіян у війні, й потребу рішучої допомоги для Києва. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Нарендра Моді зустрічається з Зеленським після того, як подружився з Путіним", The Times, Велика Британія

Коли прем'єр Індії Нарендра Моді прибуде в Київ з самопроголошеною миротворчою місією 23 серпня, погляди будуть прикуті до мови його тіла під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським.

Чи обійме він лідера України так само, як зробив це з Путіним під час візиту до Москви минулого місяця?

Обійми Моді з Путіним викликали резонанс у західному світі та в Києві, де напередодні російські ракети вразили найбільшу дитячу лікарню України.

Зеленський назвав тоді "нищівним ударом по мирних зусиллях те, що лідер найбільшої демократії світу обіймається з найкривавішим злочинцем у Москві в такий день". Але не відмовився від запрошення Моді відвідати Київ - це буде перший візит глави Індії в незалежну Україну.

Виступаючи в Польщі перед тим, як сісти на потяг до Києва, Моді заявив, що "Індія твердо переконана, що жодну проблему не можна вирішити на полі бою", і повторив заклики до переговорів про припинення війни. Індія за "діалог і дипломатію для якнайшвидшого відновлення миру і стабільності", сказав він.

"Протягом десятиліть політика Індії - триматися на рівній відстані від усіх країн. Але нова політика Індії - підтримувати близькість з усіма країнами", - сказав Моді.

 

Прем'єр Польщі Дональд Туск сказав, що Моді запропонував свої послуги як посередника та "підтвердив готовність особисто взяти на себе зобов'язання щодо мирного, справедливого та швидкого припинення війни". Така роль - малоймовірна еволюція для людини, відомої войовничою риторикою щодо сусіднього Пакистану. Моді виграв другий термін у 2019-му завдяки успішній військовій операції проти кашмірських бойовиків.

Моді приїжджає в Київ в той час, коли мир виглядає дальшим, ніж будь-коли. Москва пообіцяла, що переговорам немає місця після того, як ЗСУ почали зухвале вторгнення на російську територію. У четвер Зеленський відвідав Суми, зазначивши, що обстріли і бомбардування цивільних територій України зменшилися після того, як українці перетнули кордон з Росією.

У середу Україна здійснила найбільшу в історії атаку дронами на Росію, пославши щонайменше 11 до Москви та десятки інших до військових об'єктів на заході країни.

Шоковий наступ України на Курськ перевернув наратив війни, принизив Путіна та викрив російське військове командування як непідготовлене. Москва добре усвідомлює, що захоплена російська територія є потужною розмінною монетою для Києва, який прагне повернути свої окуповані території. Водночас Росія просувається на Донбасі.

Хоча Моді намагається не ставати на чийсь бік, він навряд чи є нейтральним гравцем. Зв'язки Індії з Росією сягають десятиліть. Нью-Делі дало Москві економічний порятунок після того, як та потрапила під санкції після вторгнення в 2022-му. Індія збільшила закупівлю російської нафти, значну кількість якої переробляє, а потім продає в Європу, фактично діючи як руйнівник санкцій.

"Многостороння" зовнішня політика Моді розглядає Росію як важливого партнера в найближчі роки, щоб запобігти надмірній залежності Індії від Заходу і допомогти змінити світовий порядок на користь країн, що розвиваються.

Моді також бачить Індію як противагу Китаю в своїх відносинах із Росією: якщо він відмовиться від Москви, її відносини з Пекіном поглибляться.

Індія відчуває мало наслідків на міжнародному рівні, враховуючи її унікальне геополітичне положення. Її розмір і значення як противаги Китаю в Азії зробили Захід надзвичайно толерантним. Вага Нью-Делі як військового партнера США лише зросла, коли Пекін розширює присутність в Індійсько-Тихоокеанському регіоні.

Прагматичний Зеленський знає це. У нього мало шансів змусити Моді засудити вторгнення Росії. Після удару по дитячій лікарні в липні Моді сказав Путіну на камеру, що смерть невинних дітей - "болісна і жахлива". Але підкреслено нікого не звинуватив.

За 2,5 роки Зеленський став свідком потужного ефекту, який реальність вторгнення має на тих, хто коливається. Відвідування місця вибуху - та екскурсія, яку він цілком може запланувати для індійського гостя.

"Російська армія наступає на Україну, попри похід на Курськ", Bloomberg, США

Росія продовжує наступ на Донбасі, навіть намагаючись відбити вторгнення ЗСУ на свою територію.

Військове командування РФ вирішило не передислокувати значні сили з лінії фронту на Донбасі, щоб допомогти відбити український наступ в Курській області, повідомила людина, наближена до Кремля.

Перший іноземний військовий наступ на територію Росії після Другої світової застав Кремль зненацька і змусив десятки тисяч росіян покинути домівки. Оскільки вторгнення триває третій тиждень, російські війська намагаються здійснити ефективну відповідь. Проте українські сили розширили контроль над понад 1250 кв. км території.

 

Російські війська поступово просуваються на Донбасі до Покровська - важливого матеріально-технічного центру ЗСУ. Цього тижня місцева влада наказала евакуювати мирних жителів з міста.

"Тиск по лінії фронту в Україні триває. Сили звідти не будуть передислоковані в Курську область", – заявив головний редактор російського журналу "Національна оборона" Ігор Коротченко.

Кремль не поспішає відкидати українські сили з Курська. Натомість віддає перевагу наступу на Донбасі.

За словами військового аналітика Яна Матвєєва, щоб повернути захоплені Україною райони в Курській області, знадобиться 40-50 тис. військових.

У цих операціях можуть задіяти солдатів строкової служби, вважає близька до Кремля особа. Хоча Москва обіцяла не відправляти призовників воювати в Україну, розміщення на Курщині нібито не порушує цієї обіцянки.

Для Росії "дуже ризикована ідея" покладатися на відносно непідготовлених призовників, вважає керівник московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов: "Загалом вони не придатні для війни".

Деякі українські командири і солдати заявили, що погана підготовка українських новобранців сприяє втраті Україною території на Донбасі.

"Політика умиротворення Заходу - провальна", Politico, США

Думка директора Амстердамського університету Ендрю Чахояна

Вперше за понад 10 років війни хтось інший, а не Москва, визначає порядок денний на війні. Це багато говорить про сміливість і невпинне прагнення України до свободи, а також про нерішучість і колективну відмову вільного світу визнати справжню небезпеку Росії, не лише для України.

Кілька місяців тому президент Зеленський озвучив сувору правду: "Наші партнери бояться, що Росія програє війну".

Звичайно, Захід не винний, що Росія розпочинає війни. Але маємо визнати, що нам усім слід зробити більше, щоб покласти їм край, і перекладання цієї відповідальності на Україну - морально невиправдане та стратегічно невигідне.

Близько століття тому замирення не вдалося з катастрофічними наслідками. Сьогодні політика примирення - невдала. США і ЄС повинні визнати, що наш страх спровокувати Москву - те, що в підсумку надійно провокує Росію. Цей цикл має закінчитися.

У кінці холодної війни вільний світ видихнув. Комунізм переможений, проблема вирішена. Але загроза Москви полягала в її колоніальних амбіціях, а не в ідеології.

Росія покладається на постійну експансію. Її вторгнення в сусідні держави - не аномалії, а історичні закономірності. Легітимність Москви та стабільність її крихкої імперії вкорінені в нескінченному циклі завоювань, що ґрунтується на насильстві, присвоєнні історії інших націй і підкоренні людей.

Неправильно розуміємо і виправдовуємо Росію на свій страх і ризик. Ми робили це з великим бажанням, попри докази та небезпеку, яку вона становить не лише для України, але й для світу та самих росіян.

Наші наполегливі спроби "зрозуміти Путіна" і перезавантажити відносини лише підбадьорили Кремль. Глава МЗС Литви Ґабріелюс Ландсберґіс сказав це найкраще: "Кого хвилює, що робитиме Путін, якщо Росія програє? Ми повинні більше хвилюватися, що робитиме, якщо Росія переможе".

Ми бачили жорстоку кампанію Росії в Чечні в 1990-х, і відкидали її як "внутрішню справу". Коли Росія вторглася в Грузію в 2008-му, не змогли дати адекватну відповідь. Анексія Криму в 2014-му призвела до того, що ми знову похитнулися, коли Москва силою перекроювала міжнародні кордони. Коли російські "добровольці" проникли на Донбас, ми заплющили очі. Ми знали, що Москва відповідальна за трагедію MH-17, але знову не діяли рішуче.

Зараз Росія чинить злочин агресії. Україна захищає свободу. Весь цей час світ вагається і, у багатьох випадках, зраджує. Ми допомагаємо Україні утримати лінію фронту, але робимо недостатньо, щоб вигнати агресора? Не можемо бажати, щоб ця проблема зникла сама собою: Москва не зупиниться, поки її не зупинять. А шукати золоту середину - маячня.

Історія показала, що коли Росія зустрічається зі слабкістю та нерішучістю, вона йде далі. А коли зустрічає силу й рішучість - відступає.

Після того, як Україна взяла під контроль десятки міст у Курській області, російські чиновники пом'якшили бряцання ядерною зброєю. Путін не оголошує мобілізації і війни.

Путін виглядає паралізованим. Після років самостримування Заходу, яке додало Москві сміливості, ми нарешті бачимо, як виглядає ефективна деескалація.

Якщо Москва знову підвищить ставки у відповідь на бездіяльність Заходу, нам не буде кого звинувачувати, крім себе. Вільний світ має відповідати своїй назві, взяти на себе зобов'язання допомогти здобути вирішальну перемогу Україні та забезпечити тривалий мир Європі.

×