Ексклюзиви
Вівторок, 23 лютого 2021 14:34

Гроші до зарплати: що треба знати про мікрокредити

Гроші до зарплати: що треба знати про мікрокредити
Високі відсотки за мікрокредитами викликають занепокоєння. Фото: pixabay.com

Упродовж 2020 року до контакт-центру Національного банку України надійшло 33,5 тис. звернень. З них близько 9 тис. стосувалися роботи банків і майже 6 тис. – роботи небанківських фінансових установ. Регулювати діяльність останніх Нацбанк став із 1 липня.

Також НБУ отримав 15 904 письмових звернень. Серед найпоширеніших тем - робота небанківських фінансових установ. Типові порушення прав споживачів: агресивна поведінка колекторів, неправомірне нарахування відсотків, комісій, штрафів та пені, тощо.

"Мова про погрози, цілодобовий автодозвон боржнику, його рідним та друзям, розповсюдження особистої інформації", - зазначили в Нацбанку.

Також НБУ зафіксував, що фінкомпанії нараховували відсотки за користування кредитом понад встановлений договором строк. Або прописували у договорах умови, що суперечать законодавству. Наприклад, про сплату непропорційно великої суми компенсації - понад 50% вартості кредиту, за невиконання умов договору.

Портрет клієнта фінансової компанії

"Гроші до зарплати" - популярне гасло компаній, які видають мікрокредити. Ймовірно, є люди, що через затримку зарплати беруть швидкі кредити онлайн. Однак вони - не основні клієнти.

"Більшість користувачів мікрозаймів - це кредитні наркомани, яким не вірить більшість банків. Бо вони мають погану кредитну історію. Щоб погасити попередні борги, вони беруть нові кредити. Подають заявки по черзі до всіх мікрофінансових компаній: десь відмовлять, десь дадуть", - говорить президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

"Розглядали скарги споживачів, які брали по 10-15 кредитів на місяць і не повертали гроші. А потім скаржилася на відсотки", - говорить Денис Ястреб, колишній член Нацкомфінпослуг.

Мікрофінансові організації (МФО) почали приваблювати фінансово безвідповідальних громадян, оскільки тут не питають про доходи. Щоб взяти кредит, треба надати паспорт та ідентифікаційний код.

"Питання, щоб ці організації видавали кредити виключно платоспроможним особам, піднімалося час від часу. Однак ринок мікрокредитування, певно, зник би, оскільки людина, яка не може підтвердити свою платоспроможність - і є основним споживачем таких послуг. А онлайн-кредитування взагалі стало б неможливим. Бо кожна особа повинна була б підтвердити джерела доходів. Тобто надати довідку про зарплату, як у банківській системі", - зауважив Денис Ястреб.

Звідки беруться 730% річних

Із вересня минулого року фінкомпанії законодавчо зобов'язали на своїх сайтах вказувати повну інформацію про кредити, в тому числі реальну відсоткову ставку. Так почали з'являтися цифри 500-730% річних. Це в рази більше, ніж у банках. Захмарні відсотки - складова бізнесу МФО. Таким чином вони компенсують ризик неповернення великих сум. Вплинути на розмір відсотків Нацбанк не може.

"Повноважень у НБУ щодо цього немає не лише в Україні, а й в інших країнах. Це питання може бути врегульовано лише на законодавчому рівні", - зауважив член Ради НБУ Василь Фурман.

"Високі відсотки за мікрокредитами, які іноді досягають тисячі відсотків річних викликають занепокоєння. Оскільки ставлять під сумнів дієвість грошово-кредитної політики центрального банку для малих позичальників", - додав член Ради НБУ Віталій Шапран.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що важливо знати при оформленні мікрокредиту

Чому досі немає порядку на ринку мікрокредитування

Загалом, якщо взяв швидкий кредит і погасив вчасно, проблем не буде. За інших умов, дуже легко потрапити в боргове коло.

"Якщо просрочуєш виплату на тиждень, місяць, починають діяти штрафні санкції або збільшується відсоткова ставка в рази. Тоді за кожен день сплачуєш непідйомну суму", - каже Денис Ястреб.

З 1 січня 2021 року вступив в дію закон, яким кредитні договори, що укладаються на строк до 1 міс, та загальний розмір позики за якими не перевищує мінімальної зарплати, відноситимуться до споживчих кредитів. Таким чином, діяльність МФО почала підпадати під норми закону "Про споживче кредитування".

Цим законом зокрема встановлено, що максимальна сума штрафів і пені за споживчий кредит, загальний розмір якого не перевищує мінімальної зарплати, не може бути більшим, ніж розмір подвійної суми, отриманої споживачем.

Однак фінансові компанії навчилися обходити цю норму.

"В МФО є купа додаткових комісій - за видачу кредита, переведення на карту, поповнення з картки", - зауважив Юрій Прозоров.

Поручитель мимоволі. Куди скаржитись?

"Протягом 2 років працівники кредитної контори телефонують мені, щоб я віддала борг замість знайомої. Щодня приходить смс-ка про те, що підготували на мене позов до суду", - ділиться жінка на форумі.

Випадки, коли громадянина без його відома, вказують поручителем за чужим кредитом, поширені в Україні.

"Вберегтися від цього неможливо. На жаль, у нас ніхто не може забезпечити захист персональних даних", - каже юрист Іван Ліберман.

За його словами, потрібно через суд або правоохоронні органи встановлювати, що в договорі поруки - не ваш підпис. Або договір - без нотаріального посвідчення.

"Має бути договір поруки, підписаний фізособою. Обов'язково письмова згода дружини, якщо кредит бере чоловік і вказує її поручителем. Тільки тоді договір поруки може бути дійсним. Більше того - сам боржник має бути визнаний таким, що ніяк не може сплатити гроші в зв'язку зі смертю чи тому, що пропав безвісти і т.д. Тобто до поручителя справа доходить у крайньому разі", - зазначив юрист.

За словами юристів, ніякої критики не витримує діяльність колекторів, які вдаються до залякувань, погроз боржникам, їх рідним. У НБУ радять у таких випадках звертатися з письмовою скаргою до керівництва фінкомпанії чи банку, а також до Нацбанку. Крім того, можна звернутися до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини або до суду.

Що може зробити держава

Діяльності колекторів в Україні потребує регулювання. Депутати на початку року підтримали в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.

"Необхідно виписати окремий закон про колекторів та колекторську діяльність. Обмежити їх права щодо роботи з фізособами. Чітко встановити, що є порушенням прав громадян, а що є можливістю стягнення боргів", - каже Прозоров.

Регулятор може застосувати ті ж важелі впливу, що й у рамках фінмоніторингу, щоб зупинити кредитних наркоманів.

"Наприклад, якщо особа має негативну кредитну історію, банки будуть блокувати гроші від МФО і не зараховуватимуть їх на картки", - каже Прозоров.

Крім того, до Верховної Ради внесли законопроєкт "Про фінансові послуги та фінансові компанії", який визначає єдині базові підходи до регулювання й нагляду на всіх ринках фінпослуг та захисту прав споживачів.

Популярність мікрокредитних організацій в Україні зростає. Вони пропонують швидкі та доступні гроші на підозріло вигідних умовах. Однак, через оманливу рекламу і низький рівень фінансової грамотності, українці нерідко стають заручниками позик.

Зараз ви читаєте новину «Гроші до зарплати: що треба знати про мікрокредити». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 960
Голосування Справа Медведчука - це:
  • Спроба Зеленського наростити рейтинг. Медведчука не посадять
  • Початок боротьби з олігархами
  • Піар з одночасним ударом по Порошенку
  • Перерозподіл ринку і потоків
  • Вплив американців
  • Мені байдуже
Переглянути