— Минулого тижня вперше сіла на коня. Подружка затягнула, каже, серед молодьожі це дуже модно, — розказує полтавка 33-річна Інна. — Як поїхала, чуть від захвату не закричала. Відчуття — як на човні пливеш. Правда, як злізла, здавалося, ноги докупи не зведу. Після катання ще тиждень була крепатура.
В області працюють два іподроми, в селах Михайлівка Диканського району та Кованьківка Полтавського. Година коштує 150-180 грн.
— До нас приїжджають сім'ями з Полтави та району, — говорить 31-річний Андрій Гречкосій із Кованьківського кінного клубу "Лісова казка". — Часто замовляють фотосесію на весілля. Платять 200 гривень за годину. Якось приїхала пара фотографуватися. Наречена, видно, не перший раз коня побачила — у весільній сукні сідала у звичайне сідло.
Працівники клубу розповідають, для катання треба одягти вільний одяг і кеди.
— Про це попереджаєм ще в телефонній розмові під час замовлення послуги, — каже працівник клубу 30-річний Сергій Стуйт. — І все одно, недавно приїхав один у шортах і тапках. Обув постійно спадала, а голі ноги натер об кінську шерсть.
Дітей катають на поні чи невисоких конях.
— Людей страхує досвідчений фахівець. Тварини спеціально обучені — при дресировці їм кидають під ноги петарди. Тому злякати коня майже неможливо, — продовжує Стуйт.
У благодійному фонді "Вітер перемін" у Михайлівці проводять також заняття з іпотерапії.
1 
1
Коментарі