— Він усе хотів вернутися у своє село. Часто навіть із дому тікав. Син його ловив на вулиці, — розповідає голова ради ветеранів села Великі Сорочинці Миргородського району 60-річний Анатолій Свірідов про покійного інваліда війни Володимира Мороза. Його поховали 1 лютого на батьківщині, у Берестівці Сумської області. Чоловік помер у 90 років.
Під час війни, 1941 року, під ногами Мороза розірвалася міна. Його тяжко поранило. Сім років ходив на милицях. Після війни працював різноробом у колгоспі в рідному селі. Нагороджений орденами Великої Вітчизняної І ступеня та "За мужність", 12 медалями. Три роки тому його забрав до себе у Великі Сорочинці старший син. Дружина Єфросинія померла шість років тому, хворіла на серце.
— Від контузії батько погано чув. А в останні місяці казав: "У мене вже все відключається", — говорить син Володимира Мороза Іван, 64 роки, пенсіонер.
Молодший, 60-річний син Анатолій — полковник у відставці. Живе в Росії.
— Ми провідували його в грудні на день народження. Так навіть із ліжка піднявся й чарку горілки з нами перехилив, — веде далі Свірідов. — А тоді почав згадувати, як від німців у копиці переховувався та як із маршалом Жуковим знайомився.
2 
1
Коментарі