Серед східних областей України найбільший урожай пшениці — по 25 центнерів з гектара — планують зібрати на Полтавщині. У середньому в Україні збирають по 15 центнерів.
— Ми через засуху втратили близько 25 відсотків урожаю, — каже начальник Головного управління агропромислового розвитку Олександр Сень. — Прогнозований валовий збір ранніх зернових і зернобобових — понад півтора мільйона тонн, з них пшениці — 836 тисяч. Кращим за торішній буде врожай кукурудзи та буряків. Дещо гірше із соєю. Полтавщина повністю забезпечить свої потреби в продовольчому зерні й насінні, та ще й зможе його продавати.
У селі Великий Тростянець Полтавського району пшеницю скошують у валки, підсушують, збирають і обмолочують. Жнивують роздільним способом.
— Порівняно з минулими роками урожайність не зменшиться. Зберемо 30–40 центнерів із гектара, на окремих полях — 60, — каже директор сільськогосподарського товариства "Тростянець" Анатолій Довгий, 50 років.
У Великому Тростянці зернові вирощують на 700 гектарах. Найгірше посуха вплинула на ярину.
— Через жарку погоду десь не сформувався колос, не розкустились ярі, — продовжує директор. — Замість семи-восьми стебел із однієї зернівки сформувалося два-три.
Люди дотемна роблять. Аби тільки дощів не було
Ранні зернові за сприятливої погоди планують зібрати за 15 днів. Є два комбайни. Анатолій Довгий каже, що для нормальної роботи потрібно чотири-п"ять.
Коли ми приїхали, один із цих комбайнів вийшов із ладу посеред поля. Двоє працівників якраз метушилися коло техніки.
— Люди в нас дотемна трудяться, — Довгий показує на робітників. — Ми пшеницю навколо обкосили, розділили сорти. Тепер жатками поскошуємо. Аби тільки дощів не було.
У "Тростянці" планують зібрати 1,5 тис. тонн пшениці. Третина нового врожаю піде на продаж.
— За тонну минулого року можна було виручити десь 500–600 гривень, — Довгий бере в руки колос. — Нормальна ціна — не менше 1200 гривень.
Аграрний фонд, створений Кабміном з метою цінового регулювання сільгосппродукції, планує закуповувати пшеницю третього класу по 875–950 грн/т.
У дослідному господарстві "Степне" із села Степне Полтавського району з кожного гектара планують зібрати не менше, ніж по 50 центнерів добірного зерна.
Директор Петро Сокирко особливо пишається сортом пшениці "Косоч". Над цим сортом він та його колеги з товариства "Полтава-Насіння" й Полтавського інституту агропромислового виробництва працювали 10 років. Методом селекційного відбору вони добивалися від нового сорту морозостійкості, витривалості до засухи. "Косоч" занесений до реєстру перспективних в Україні сортів.
— Ця пшениця практично не зазнає дефіциту вологи, адже дозріває на тиждень раніше, — каже Сокирко.
У "Степному" озиму пшеницю висівають у добре підготовлений ще з літа ґрунт. Землю обробляють дрібно, заощаджуючи вологу. Для цього використовують власну розробку — "Скорпіон" (агрегат, схожий на культиватор з катками). Винахід запатентували. Ним уже користуються інші аграрії. У сівозміні обов"язково є еспарцет, люцерна, горох — основні накопичувачі природного азоту в ґрунті.
Для жнив не вистачає 500 комбайнів
Для збору врожаю в Полтавській області бракує 500 комбайнів, зазначає начальник Головного обласного управління агропромислового розвитку Олександр Сень. Нині на полях уже працюють близько двох тисяч комбайнів.
— Торік за збір одного гектара пшениці старою "Нивою" платили по 170 гривень, — каже директор сільгосппідприємства "Хлібодар" із села Кейбалівка Пирятинського району Василь Луценко, 49 років. — Але при зборі "Нива" втрачає до десяти відсотків врожаю. Комбайни нового покоління "Джон-Дір", "Бізон" і "Кейс" втрачають два–п"ять відсотків. За роботу на новій техніці з одного гектара брали по 200 гривень.
3 
35413
Коментарі