Минулої середи в полтавській школі №7 на уроці математики померла п'ятикласниця Дарина Дядик. Дівчина мала вроджену ваду серця. Коли їй стало зле, у школі не було медсестри.
Через економію коштів вона працює на чверть ставки, тож приходила за графіком, у вівторок і четвер.
За рекомендаціями Міносвіти, ставка медсестри передбачена в усіх сільських школах, де в групах продовженого дня 100 і більше дітей, у міських та селищних — 200. У минулому навчальному році із 765 денних шкіл Полтавщини штатна медсестра працювала в 430.
— Ці нормативи відірвані від життя, — вважає методист інституту післядипломної педагогічної освіти Вікторія Павленко. — У кожній школі має бути медичний працівник та, як мінімум, фельдшер, Коли кількість учнів не дозволяє, аби була медсестра, її посаду вводять за рахунок місцевих і районних бюджетів. Звісно, якщо в них є кошти.
Медсестра гадяцької гімназії №1 Юлія Швець, 25 років, працює на 0,75 ставки, бо в школі 550 учнів. Отримує 700 грн. На роботі щодня з 8.00 до 13.45.
— На півроку держава виділила школі 150 гривень на ліки, — говорить. — На них купили пігулки від головного болю, зеленку, йод, бинт, вату і краплі від живота. Коли звертається дитина, можу дати лише півпігулки, більше не вистачає.
Директор гімназії Олександр Зозуля зауважує, що медсестра не перебуває в школі весь час, коли в ній є учні.
— Діти на групі продовженого дня бігають до 18 години, — каже він. — А медсестри вже немає. Узагалі вона виконує роль зв'язківця — може викликати "швидку", коли потрібно. Більше допомогти нічим. Вважаю, коли сталася біда, вчитель має передати дитину до рук фахівців, а сам наглядати за іншими учнями, щоб із ними не сталося оказії.
Найбільше проблем у сільській місцевості. Як правило, школи мають небагато учнів. Медсестри немає у штатному розкладі, тож укладають договори на медичне обслуговування з фельдшерсько-акушерськими пунктами.
— Від нас амбулаторія метрів за 800, — говорить директор школи в селі Остап'є Великобагачанського району Наталія Дем'яненко, 43 роки. — Навчаються 105 учнів, медсестра навідується майже щодня. Аптечку наповнюємо за батьківські гроші, шукаємо спонсорів, бо бюджетних коштів нам не виділяють. У вересні купили все необхідне, більше 100 гривень витратили.
У школі села Кукобівка Решетилівського району 42 учні. До нового року на чверть ставки обов'язки медсестри виконувала прибиральниця. Вона мала медичну освіту і була в школі цілий день. Коли пішла на пенсію, її замінила медсестра, що працює тепер із 8.00 до 11.00.
Із 1 вересня 2012 року Міносвіти збирається ввести новий перелік штатних працівників навчальних закладів. У школах може з'явитися лікар-педіатр і дієтична сестра.
— Педіатр буде, якщо в школі тисяча й більше учнів. Це можливе тільки у великих закладах у містах, — говорить методист Вікторія Павленко.
У квітні Полтавське міське управління освіти планує провести позаплановий медогляд школярів. Аби запобігти трагічним випадкам.
Школярку з поламаним хребтом відправили саму додому
16-річну Ольгу Сисоєву з приміського села Копили 2006 року на уроці фізкультури в полтавській школі №2 штовхнув однокласник. Шкільна медсестра оглянула її, зафіксувала забій і відправила саму додому.
Пізніше у травмпункті їй діагностували перелом сьомого хребця грудного відділу. Сисоєви судилися зі школою, суд спочатку зобов'язав виплатити їм компенсацію 30 тис. грн, але освітяни оскаржили вирок.
— Ми виграли справу, але та компенсація зменшилася вчетверо, — говорить мати дівчини Євгенія Сисоєва. — Для нас була важлива не стільки сума, як те, щоб винні були покарані. Щоправда, медсестра, яка відправила дитину саму додому, провини не визнала. Сказала, що зробила зовнішнє обстеження, вона ж не рентген, щоб побачити перелом. А те, що відправила її саму без супроводу ще й із важкою сумкою, то нічого.
Через травму в Ольги Сисоєвої проявився ранній остеохондроз. Дівчина перевелася у школу села Терешки. Не могла відвідувати позашкільні гуртки, у котрих займалася. Тепер навчається в коледжі на бухгалтера.
Коментарі