Учитель Полтавської школи N3 із поглибленим вивченням англійської 34-річна Світлана Федоренко вперше привела першокласників до шкільної їдальні. Сніданок коштує 3,5 грн. Батьки платять 1,5 грн. Решту доплачує міська влада.
Повний сніданок складається з гречаної каші, котлети, помідора, соку, хліба, печива. Хто не доплачує, їсть за 2 грн. На ці гроші дають гречку, огірок, хліб, сік. Так найчастіше їдять пільговики, діти з малозабезпечених родин.
Два першачки з"їли котлети. Гречку залишили.
— Чому не доїли? — цікавлюся.
— Не люблю кашу, — кривиться хлопчик.
Щодня в їдальні харчуються за графіком 300 учнів.
— У раціоні риба, птиця, м"ясо, — розповідає завідувачка виробництва Катерина Корягіна, 54 роки. — На зборах батьки попросили не давати печінки, бо діти люблять сосиски. В меню вони раз на тиждень.
Пропонує поснідати з учнями.
— Котлета смакує, як домашня, — хвалю страву.
— Їх з"їдають усі, — сміється Корягіна. — Балуємо дітей рідко. В їдальні чотири працівники. Тому вареники та сирники встигаємо готувати для другої зміни.
Торік влада Полтави виділяла на обід учня 2,5 грн.
— Як зробити, щоб за дві гривні порція була збалансованою? Або не класти котлету, або сік не давати, — хитає головою Корягіна. — Діти із заможних родин в їдальні не харчуються. Няні в судочках приносять їм і перше, і друге, — веде далі Корягіна.
Купую булочку та чай. Обідати дорого
Другокласниці Олені Мельник мама в портфель кладе яблука та бутерброди. Донька просить грошей.
— Не даю! Знаю, витратить на шоколадки, — каже 27-річна Світлана Мельник.
Оленка відвідує групу продовженого дня. Щомісяця на харчування доньки батьки здають 110 грн. Якість продуктів перевіряє шкільний лікар, черговий адміністратор та вчитель. Щодня вони дегустують сніданок та обід.
— Учні початкових класів повністю охоплені харчуванням, — розповідає заступник директора з навчально-виховної роботи школи N3 Валентина Денисенко, 52 роки. — Школярам 5–11-х класів гроші на обіди дають батьки.
П"ятикласнику Юрієві Ткачуку батьки виділяють 5 грн на тиждень.
— Купую булочку та чай, — говорить школяр. — Обідати дорого. Перед школою наїдаюся. Через те, що в столовій немає чіпсів, доводиться бігати за ними до найближчого магазину "Смакота". Та й сік у їдальні — гривня шістдесят, а в "Смакоті" — гривня сорок.
Однокласник Юрія Костя Трикоза обідає в шкільній їдальні. Щодня батьки дають йому 5 грн. За картопляний суп із рисом, сосиски, макарони, помідор, хліб, вафлі хлопець віддає 4 грн. Торік такий обід коштував три.
У буфеті на прилавку два види булочок та великий асортимент шоколадок.
Сільським школам продуктами допомагають сільгосппідприємства. Тому харчування там переважно безкоштовне. Рідше батьки платять до 1,5 грн на день.
У школі села Млини Лохвицького району 56 учнів харчують по 50 коп. на тиждень.
— Товариство "Перемога-плюс", спілка селян "Світанок" допомагають школі овочами, крупами, м"ясом. Є десять соток присадибної ділянки, — розповідає директор навчального закладу Валентина Бобир, 45 років.
На ділянці вирощували картоплю. Цьогоріч висадили квасолю. Учні принесуть по відру картоплі з дому. Овочами забезпечить "Перемога-плюс".
— На чаї сушимо лікарські трави. У шкільному садку збираємо груші, яблука на варення, — веде далі Бобир. — Часто виставляємо каструлю з яблуками — їх бере кожен, хто хоче.
Раз на день діти їдять першу страву. На обід учня 1–4 класів місцева влада виділяє по 2,5 грн. На ці гроші докуповують фрукти, солодощі, сир, йогурти, соки.
На Полтавщині 161 тис. учнів. Школярів-сиріт та позбавлених батьківського піклування — 1,1 тис.
У приватній школі їдять чотири рази на день
Майже всі 60 учнів полтавської приватної школи "Чарівний світ" харчуються чотири рази на день. Батьки щомісяця платять за це до 300 грн. Ціна залежить від страв, які вибирає дитина.
Перший сніданок о 9.15. Можна взяти бутерброд із ковбасою чи сиром, сирок у шоколаді, бісквіт, пряник, йогурт.
Другий сніданок об 11.00: пюре з маслом, вермішель, стегенце, запечене з сиром або медом, овочевий салат, вінегрет, хліб.
На обід: перша страва, салат, печиво.
На полуденок: пряники, кисіль, пиріжки.
Буфету приватна школа не має. Директорка закладу 48-річна Марія Лещенко вважає, що він не потрібен. Мовляв, спокушатиме дітей купувати солодощі, які заважають збалансованому харчуванню.
3 
35413
Коментарі