Полтавські рятувальники проводять рейди горищ і підвалів багатоповерхівок. Із початком холодів туди ідуть ночувати безхатченки. Найбільше їх у підвалах гуртожитків, ті постійно відчинені. Бездомні розкладають там вогнища, зривають крани теплотраси.
— Переночувала в підвалах усіх районів города. Ішла туди опівночі, коли люди спать лягали. Проходжу вулицею і дивлюся, де підвал одкритий. Як побачу, туди тіхонєчко і пробираюся, — розповідає полтавка 44-річна Олена Нестеренко. Ночувала на вулиці сім місяців. — У підвалі холодно, то клала дошки на теплі труби і спала. А як нічого нема, то клійонки насобираю, обмотаюся нею і ляжу на бетон. Потім ноччю раз 10 від холоду просипаюся, сиджу і плачу. Отак із муками утра і дожидалася. Уходила не пізніше 6.00, а то потом люди на роботу собираються. Як побачать — гнатимуть у шию.
Олена розповідає, найрідше ночувала в під'їздах. Там збираються п'яні компанії.
— Туди тільки у крайньому випадку йшла, коли всі підвали на замку були. Раз сіла на ступеньках, головою об стіну обперлася. А о третій ночі подростки п'яні забігають і давай ногами лупасить, — каже Олена Нестеренко. — Кричу: "Рєбята, я ухожу, тільки не убивайте". А їм усьо до лампочки: "Валі отсюда, бомж". Із під'їзду викинуть, і до утра на вулиці сиджу.
Найбільше безхатченків ночують у мікрорайоні Алмазний. Щоб не ходили в підвали, жителі багатоповерхівок ставлять там залізні двері.
— У нас у підвалі мужик лєт 40 ночував. То неділі через дві начав усі стіни обсцикати. Жителі терпіли, бо каждий раз просився сльозно, щоб не гнали, — 72-річний Володимир Анатолійович сидить на лавці біля 9-поверхівки на вул. Степового Фронту, 36. Показує на замкнений підвал. — Так він начав газети палити для согрівання. Раз такого диму напустив, що думали пожарку визивати. Після того і вигнали, двері залізні поставили. Не хватало іще через бомжа згоріти.
За 200 м від будинку починається вул. Стешенка. Там найбільше 5-поверхівок. Вхід до підвалів завалений старими меблями, усюди — металеві двері.
— Раньше ніхто не закривався. А в прошлом году в підвалі бомж заживо згорів, бо костьор усередині розводив. Після того і рішили всі входи в дома запирати, — проходить вулицею жінка років 50. — Я на першому поверсі живу. То каждий вечір і ранок провіряю, щоб ніхто замки не зривав. Як бомжа побачу, то не знаю, що з ним зроблю.
37-річний Павло ночував у підвалах і під'їздах будинків на вул. Маршала Бірюзова. Розповідає, коли жителі його бачили — викликали міліцію.
— Раз укутався в куртку, для утєплєнія бухла випив і дрімати начав. А одна жіночка мене замітила, но сказать нічого не рішилась. А через 15 хвилин мєнти заходять, хватають: "А ну пошлі з нами!" У райвідділі без разговорів по голові бити начали, — каже чоловік. — Увесь у крові оттуда вийшов і дальше по підвалам. Більше йти нікуди.
Нічийні хати в селах займають
— Бездомні січас по селам бомжувати начали. У нас мужик лєт 50 по дворам їсти просить, — розказує жителька села Ковалівка Полтавського району, не називається. — Отак він у нас походить, а потом в інші села йде, побирається. Часто в електрички просити гроші заходить. Чула, що бомжі зараз нічийні хати в селах займають і зимують там.
У Полтавському центрі адаптації для бездомних говорять, до сіл безхатченки їдуть у теплу пору.
— Комусь город скопають, комусь дерева спиляють. Із того і мають гроші, на які живуть, — говорить Роман Дрозд, директор центру. — Коли температура знижується, вертаються до міст. У селах ні їжі, ні роботи взимку немає.
37
безхатченків зареєструвала протягом року Полтавська обласна держадміністрація. Із них 25 чоловіків і 12 жінок. За неофіційною інформацією, лише у Кременчуці та Полтаві до чотирьох тисяч бездомних. Громадські активісти кажуть, існує негласна заборона влади реєструвати велику кількість безпритульних. Дозволяють до двох-трьох осіб за рік в одному територіальному центрі. Через Полтавський соціальний центр адаптації за рік пройшли 160 бездомних. 170 грн на місяць тут витрачають на утримання одного безхатченка.
1 
1
Коментарі