13 квітня Мирослава Капинос із села Погреби Глобинського району народила в Полтаві трьох хлопчиків. Ілля, Микола та Віталій з"явилися на світ на 32-му тижні вагітності.

Мирослава народила Миколу о 14.10. Він важив 1750 г. З інтервалом у 5 хв. з"явилися на світ Віталій та Ілля —  відповідно вагою 1820 і 1560 г.

23 квітня малюків із матір"ю перевели до міської дитячої лікарні.

— Народилися надто слабкими, — розповідає лікар-ординатор Олена Щербань, 32 роки. — Їдять материнське молоко через зонд. Вони незрілі, не мають смоктання і ковтання. Віталія вже потроху прикладали до грудей.

Породілля почувається добре.

— Діти пригнічені і дуже спокійні, — веде далі Щербань. — Їхній стан тяжкий. У немовлят набряк головного мозку і крововиливи через внутрішньоутробну нестачу кисню. Але прогнози хороші.

Щодня Мирославу з синами відвідує чоловік Валерій Бондаренко, 30 років. Вони зареєстрували шлюб за два дні до пологів.

Біля жінчиного ліжка стоять два кювези. В одному — Микола, в другому — Ілля з Віталієм. У кожного в ніздрі катетер.

— Я батько оцих трьох карапузів, — усміхається Валерій.

— Весь час хотіла тільки хлопця. На 23-му тижні поїхала в Полтаву. На УЗД узнала, що троє буде, — каже жінка.

— Два хлопчика точно було видно, а третій ховався, — уточнює Валерій. — Тоді був шок.

— У мене й досі шок, — веселішає Мирослава. — Вони ще повинні були знаходитися в пузі.

Подружжя житиме у старій хаті в селі Погреби. Вона дісталася родині від бабусі Валерія.

— Її треба переоформляти і ремонтувати, а на це немає часу. Становище хитке, — каже чоловік. — Мій батько перехворів білою гарячкою, а потім втратив зв"язок із дійсністю. Не знаю, де він тепер. А мама вийшла вдруге заміж і кудись поїхала.

Валерій працює охоронцем на підприємстві "Градосфера" в Кременчуці. Отримує 1 тис. грн. Мирослава навчалася на швачку.

25 квітня Бондаренко забрав свідоцтва про народження дітей. Сподівається швидше отримати на них допомогу від держави. Чоловік подав заяву про матеріальну допомогу на роботі.

— 29 років я вів безвідповідальний образ життя, — каже Валерій. — Зараз наш будинок на початковій стадії ремонту. Там треба поставити пічку, помазати і побілити. Газу немає.

Погребівська сільрада як орган опіки ухвалила рішення відібрати дітей у батьків.

— Стоїть у них лише диван обшарпаний і тумбочка, — розповідає голова сільради Ольга Бойчич, 59 років. — Валерій же лацюга з лацюг. Щоб дітей забрати додому, він нічого не зробив.

— Він недавно по сусідах ходив, просив віддати якісь дитячі речі, — згадує місцевий, називатися не хоче. — Валєра трудяга. На двох роботах був. Просто допомоги йому ні від кого чекати.

Мирославині батьки теж живуть у Погребах.

— Її батьки алкоголіки. Вона була сама по собі, — веде далі Бойчич. — У школі її жаліли, бо ласки й тепла не мала.

Помешкання оглянула комісія.

— Коли маму випишуть, ми запропонуємо їй написати заяву на влаштування дітей на півроку або рік у Будинок дитини, — розказує начальник служби у справах дітей Глобинського району Наталія Шушвал, 26 років. — За цей час вони приведуть хату в порядок. Кошти перераховуватимуть на особові рахунки дітей. Якщо не схоче, піднімемо питання про відібрання дітей.

За трійню родина має отримати 87 тис. грн. Гроші виплачуватимуть протягом трьох років.

×