У суботу в Полтаві проводять Свято сала. Надворі -20°С. Від підземного торговельного комплексу "Злато місто" до Центрального універмагу наставили прилавки. Із них продають 1,5 т сала і м"ясних продуктів. Біля кожного черга до 10 покупців.
— Ей, не зівай і на сало налітай. Сало всім нам голова і в морози зігріва, — зазиває до свого прилавка продавщиця у національному вбранні. Біля неї збирається черга.
— Почом у вас ковбаса домашня? А рулет? Дайте на пробу, — каже жінка років 40.
— Шо його пробувати — купуйте, не пожалкуєте.
Вулицею йдуть учасники свята в костюмах козака і козачки, клоуна, тигра, корови, поросяти і сосиски. Жінки в національному вбранні підносять меру 45-річному Андрію Матковському, який у шапці-вушанці, тацю з м"ясними делікатесами і горілкою. Той випиває, закушує. Піднімається на сцену:
— Сало допомагає пережити будь-яку зиму, навіть таку, як оце зараз. І немає жодного свята, яке обходилося би без нього.
Шо його пробувати — купуйте
За цим кулінари представляють нову вигадку. На таці викладають нанизані на дерев"яні шпажки сало і чорний хліб та заливають усе шампанським. Окрім страви, вони забризкують людей, що стоять під сценою. У натовпі верещать і лаються, проте від облитого шампанським сала не відступають. Його дають спробувати всім охочим. За кілька хвилин усе розбирають.
Студентка Марина обтрушує рукавицею облиту дублянку:
— Хіба його на такому морозі їсти? Воно наче масло — холодне, слизьке і без смаку. Ми в гуртожитку робимо "українські снікерси". Накладаємо на крекери шматочки сала, сиру, маринованого огірка і майонез. Оце смакота!
32-річний Анатолій Коваленко купує сало щомісяця на місцевих базарах:
— Якби шампанське окремо і сало окремо — то я ще розумію, а так...
Ціни на свята — не нижчі за ринкові. Сало продають по 52 грн/кг, ковбасу домашню — по 47–50 грн, смажену груднину — по 58 грн, рулети із сала — по 50 грн.














Коментарі