У спеку приміські потяги простоюють у дорозі по півгодини, чекаючи, доки проїдуть поїзди всеукраїнського і міжнародного сполучення.
— Кожної п"ятниці їжджу до мами в село. Так поїзд постійно стоїть у Минівці Полтавського району чи Селещині на Машівщині 30–40 хвилин, — говорить 42-річна Алла Гах із Полтави. — По такій спеці сидіти нестерпно. Приходиться тепер їздити о четвертій ранку. Хоч не так жарко.
Заходжу до поїзда приміського маршруту Полтава — Лозова Харківської області. У вагонах місць майже немає, неймовірно душно. Люди відчиняють вікна, та це майже не допомагає. У всіх пасажирів по пляшці води. Здебільшого це дачники. Решта — студенти та полтавці, які їздять на вихідні до родичів.
— На базар зранку в Полтаву приїду, а в обід назад, — каже пасажирка 63-річна Світлана Климівна. Вона живе у Федорівці Карлівського району. — Коли з Федорівки їду поїздом, то у вагонах грязніше. Багато у тамбурах смітять. Колись навіть хтось нужду там справив. Мужики курити у тамбур ходять. Провідники замічаній не роблять.
Провідниця розмовляти відмовляється. Каже лише, що смітять люди, в яких проблеми з культурою поведінки, а працівники залізниці постійно прибирають.
Виходжу на станції "Пост Ворскла" та повертаюся до Полтави. Від 5-хвилинного перебування в поїзді дуже хочеться пити. До Лозової цей потяг їхатиме ще 6,5 год.
— Ми не можемо змінити розклад. Бо керуватися інтересами малої кількості пасажирів не маємо права, — каже Ігор Фесенко з Полтавської дирекції Південної залізниці. — Розклад складається найкомфортніше для тих маршрутів, де найбільший потік людей.
2 
1
Коментарі