"Газета по-українськи" напередодні 8 Березня дізнавалася, що полтавські жінки роблять з непотрібними для них подарунками.
Наталія Заєць, 26 років, соцпрацівник:
— Дістали квіти і шоколад. На роботі три роки поспіль дарять коробку цукерок і квіти. Хлопець теж постійно приносить дорогі букети. Туди ж і батько. У мене після 8 Березня у квартирі наче оранжерея. А хочеться чогось оригінальнішого! Передарюю такі дарунки подругам та сестрі. Залишаю лише букет хлопця, а то він образиться.
Олена Кравченко, 34 роки, економіст:
— Чоловік узяв моду на свято дарувати мені дорогі светри. Ходить по виставках і вибирає гривень по 400. Та смаку в нього немає. Мені тільки один чорного кольору сподобався. А то інші всі з якимись дитячими узорами. Я йому нічого не кажу, старається ж. А светри складаю у гардеробі. Один мамі віддала.
Оксана Логвиненко, 23 роки, студентка:
— Після 8-го числа в мене куча непотрібної косметики. Її дарує тато і брат. Знають, що я користуюсь зовсім іншою фірмою, та все ж туди. Я її поставлю у ванній на кілька днів, щоб вони бачили, що ціню їхню увагу. Не розпаковую, можу перепродати одногрупницям. Косметика мені хоч і не підходить, та коштує недешево.
Євгенія Левченко, 22 роки, продавець:
— Минулого року мені друзі, наречений і мама подарували по електрочайнику. Поскаржилася, що дома його не маю. Зараз користуюся лише одним. Другий стоїть навіть не розпакований. Ще один віддала бабусі.
Валентина Дяченко, 50 років, медсестра:
— Раз на 8 Березня чоловік гукає: "Ану дивися, кого я тобі привів!". У хату заходить великий собака. Видно, що породистий. Чоловік його на городі побачив. Подумав, що нічийний. Ми його нагодували та спати поклали. А наступного дня кум прийшов і каже: "Це ж моя собака!". Пес його упізнав. Мусили віддати.
5 
35413
Коментарі