Увечері минулої п"ятниці в новій залі Полтавського будинку культури зібралися на бал офіцери Полтавського гарнізону та їхні дружини. Вхід для кожного — по 30 гривень.
Військовий оркестр грає вальс. Чоловіки у формі та жінки у вечірніх сукнях сходяться до шведського столу. Їдять і п"ють, стоячи. За одним зі столиків — представники влади міста та керівництво Полтавського навчального об"єднаного центру військ зв"язку.
— Бути дружиною офіцера — це майже військова служба, — виголошує перший тост заступник міського голови 36-річний Віталій Нікіпелов і випиває келих шампанського.
Зі спиртного на столах лише воно. Закушують копченою ковбасою, салатами, фруктами. Потім кружляють у вальсі.
Начальник навчально-тренувального центру військ зв"язку Ігор Міцюк, 41 рік, каже тост за друзів. Ними називає присутніх голову Октябрської райради Полтави, полковника запасу Олега Пругла та підполковника запасу, голову Київської райради Віктора Животенка. Вітає їх із Днем місцевого самоврядування.
— Наша служба — для вас, наші серця — для вас! — проголошує третій тост за жінок підполковник 38-річний Юрій Кривоніс і постійно поглядає на двері. Його дружина Юлія запізнюється.
— Ледве вирвалася з роботи, — виправдовується згодом Юлія Кривоніс, яка має власний бізнес. — Чоловіка бачу тільки пізніми вечорами. А найменше, коли він займався організацією балу. Я теж готувалася — зробила зачіску, купила костюм.
Доки всі танцюють, 27-річний Віталій Дігтяр готує тост від молодих офіцерів. Під час виступу збивається.
— Я знайшов вірш у збірці для офіцерських застіль, трішки переробив, — говорить Дігтяр. — Розхвилювався, в кінці забув слова.
Віталій не одружений. Потанцювати на вечорі не встиг.
— Востаннє я так танцювала п"ятнадцять років тому на різдвяні святки в чоловіковій частині на Західній Україні, — розповідає дружина Ігоря Міцюка Світлана.
Наприкінці вечора обирали короля й королеву балу. На конкурс вийшли вісім пар. Танцювали швидкий і повільний танки. За оплесками кращими визнали Олександра Третякова, 34 роки, і його 35-річну дружину Олену. Чоловікові на шию почепили метелика, а жінці — боа.
Підполковник Олександр Третяков — заступник начальника відділення з гуманітарних питань навчального центру військ зв"язку. Дружина Олена працює лаборантом в обласному протитуберкульозному диспансері.
— Я ще коли ходив у лейтенантах на Дніпропетровщині організовував концерти. Ото й натренувалися танцювати, — каже Третяков. — А в Полтаві є де відпочити. Часто з дружиною і донькою ходимо в театри і на каток.
2 
1
Коментарі