— Нє, ну я такого ще не бачив! Куди ви свої грязнючі руки сунете, — чую від чоловіка біля рибного кіоску неподалік зупинки "23 вересня" в мікрорайоні Алмазний у Полтаві. Зайняла за ним чергу за оселедцями. Продавщиця з розмаху плює на пальці, тре ними пакет, щоб відкрити. З рук стікає розсіл. Кладе дві жирні рибини.
Чоловік відштовхує пакет з рибою. Кривиться.
— Фу! Своєю слюною мене заразите. Болячки тут передаєте, — каже. Прикривається носовою хустиною. Він у чорному шкіряному кардигані, в натертих до блиску чоботах. — І так воняє тухлятиною, ще й ви — ходяче безобразіє. Наче в підземеллі живете. Ніякої гігієни. А ще женщина називається. Весь апетит відбило.
Розвертається і йде до виходу.
Троє людей з черги стають до сусідньої ятки. Продавщиця починає вимочувати прилавок від розсолу. Тією ж ганчіркою витирає пальці.
— Не нравиться, пускай гуляють, — говорить сусідці, розкладає на підносі копчену скумбрію. — Велике мені діло до їхньої гігієни. Де та риба тільки не лежала до цього. Мої руки страшнішими її не зроблять, — сміється.
Колега розповів, як недавно продавці риби його надурили. Став у черзі купити живу рибу. Ще й пильно придивлявся, чи дійсно борсається у залізному кориті. Продавщиця кинула кілька рибин на вагу. Вдома дружина, як почала чистити, роздивилася, що риба протухла. М'ясо від кісток відділяється ще й запах має. Пішов вертати і зустрів друга. Той довго сміявся. Каже, хіба не знаєш, що продавці навмисне кілька живих рибин запускають серед тієї, що давно лежить. Люди на це обов'язково ведуться.
4 
1
Коментарі