57-річного Андрія Реку вдруге переобрали селищним головою Нових Санжар. За його керівництва райцентр за благоустроєм чотири рази поспіль ставав найкращим селищем України. Тут установили 500 урн. На вулицях майже немає сміття.

Андрій Река зустрічає біля селищної ради. Одягнений у сині джинси, чорний светр, сіру куртку.

— Вибачай, у робі зустрічаю, — каже весело. — Четвер у нас екологічний день, прибираємо в селищі.

Сідаємо в чорну "шкоду". Голова везе показати набережну.

Чи довго привчали людей до порядку?

— Як обрали мене головою, не знав, із чого почати. Думаю собі, маємо хорошу річку, базу відпочинку, дитячі санаторії. А кругом одні смітники. Народ звик сміття з двору викидати за ворота. Зібралися пару разів на суботники. Коли люди побачили перші результати, самі стали виходити. Сходилося по 500 чоловік. Думаю, сьогодні приберемо, а завтра буде те саме. Закупив 500 урн, розставили по Санжарах. Раніше комунгоспівські машини їздили тільки по центральних вулицях сміття забирати. Кажу, так не пойдьот. Склали графік, і почали ці машини їздити по всіх вулицях. Ще жодна не збивалася з розпорядку.

Звідки взялися екологічні карети?

— Був на базарі, в однієї бабки побачив велосипед, а спереду велика корзина причеплена. Замовив п'ять таких у Харкові на заводі. Назвали "екологічні карети". За день кожна проходить 3–4 кілометри. Робота не дуже важка — прибрати парки, пляжі, почистити урни. Вони працюють там, де машина не пройде. Зарплати у Санжарах по 800–900 гривень. Ті, що трудяться на каретах, отримують по 1000 гривень.

Машина заїжджає у Парк інтернаціоналістів. Уздовж річки стоять столики з мангалами. Є волейбольний майданчик.

— Мене лякали, казали, нічого не можна робити для людей, — продовжує Андрій Олександрович. — От нарізали старої труби, вже є мангали. Приїжджають із Полтави, з ближніх сіл, шашлик смажать. Із грошима любий дурень зможе зробити красиво, наша задача — зробити краще і безплатно. По Санжарах 10 таких місць, і в кожному по 13 мангалів із лавками. Жоден не поламали та не вкрали.

Тих, хто смітять, штрафуєте?

— Лякаємо, пояснюємо, але нікого поки що не штрафували. Бо якщо почнеш тиснути на людину, завжди отримаєш опір.

Останніми роками в селищі заклали кілька нових парків. Що до цього спонукало?

— Наймолодший парк "Батьки і діти третього тисячоліття". У нас від 2001 року до сьогодні народилися 800 дітей. Батьки купили дерева і посадили на їхню честь. У кого дівчинка — липу широколисту. В кого хлопець — дуб. Саджанці брали по 30 гривень. Кожне дерево має свій документ, щоб і через 300 років прийшли якісь діти, спиталися, де липа їхньої бабці, а їм і видали, в якому ряду, яка по порядку. Чого більше, дубів чи лип, не підраховували. Батьки самі доглядають за деревами. У кого породилися дівчата — активніші. Видно, дочок більше люблять.

Ви є автором багатьох цікавих пам'ятників. Звідки берете ідеї?

— У мене ідей вистачить на всіх, аби було кому їх робити. Одними з перших поставили антикризовий стовп. Саме була криза. Уявіть ситуацію: приходить мужик додому п'яний, злий, грошей немає. Каже, ще трохи — і повішуся. Не влаштовувати ж кулачні бої для розрядки. От і придумав закопати в центрі селища здоровий стовп. Приробили ручку. Хочеш зігнати емоції — не йди додому, лупи тут. Палицю міняли не раз. Залізні й то б'ються. Мені колотити там не доводилося. А отна місці примирення сидів із багатьма (у центрі селища навпроти прокуратури і районного суду стоять два стільці. Між ними хрест і металева ваза з трояндами. —  "ГПУ"). Запрошував велике начальство поговорити. Для того, щоб люди поскандалили, достатньо одне одному сказати правду. В центрі селища стоїть пам'ятник "Слава праці селянина". Такий єдиний в Україні. Раніше виживали тільки великі сім'ї, де було багато робочих рук. От і на постаменті три руки тримають усяке знаряддя. Нагадує мені дитинство. Батьки працювали на фермі, а нам давали купу роботи — город полоти, скот пасти. Селянська праця заслуговує відзнаки. Усі пам'ятники для громади практично безплатні. Самі шукаємо кошти. 1 квітня при в'їзді в селище облаштували ще одне місце відпочинку. Назвали його "Ностальгія за капотом". На пофарбованих різнокольорових шинах закріпили великий капот від вантажівки.

Представляєте політичну партію "Фронт змін" Арсенія Яценюка. Чи пропонували вам перейти до іншої, скажімо, в Партію регіонів?

— Пропонували, і не раз. Тільки мені того не треба. Нашій владі варто любити не весь світ, а бідного, хворого чоловічка, який живе на одну зарплату. Отоді побачимо шляхи, як вийти з кризи. Думаю, майбутній лідер нації — Яценюк. Він прямолінійний, каже, що думає, і серед людей, і в вузькому колі. Він ровесник моїх дітей, бачу, їхній світогляд збігається з його баченням.

Вас намагалися купити, хабарі пропонували?

— За все життя жодна людина й рубля мені не дала. Та й сам хабарів не даю, навіть автоінспекторам. Правила на дорозі інколи порушую. Протокол пару раз складали, дірки у талоні кололи, але не платив.

×