У четвер, у День Збройних сил України, в солдатів об"єднаного навчально-тренувального центру військ зв"язку в Полтаві був вихідний. Зранку їх привітали керівники частини.
— Сьогодні четвер, а ми на час пізніше вставали — у піввосьмої, — радіє рядовий Василь Даш із Закарпаття. — І зарядки не було.
— Я до служби уже привик, — розповідає 18-річний Володимир Ващенко з Харківщини. — А сначала було важкувато. Особенно з ботінками. Поки розходив, водянок понатирав. Найбільше понравилося стріляти з автомата. Нас у листопаді, перед присягою, водили на полігон.
Із листопада солдатам замість онуч щомісяця видають по чотири пари шкарпеток. Декому це не подобається.
— Портянки набагато витриваліші. Їх можна кілька разів різними сторонами намотувати. А носки як знімуть — вішайся, — каже майор Віктор Штангей.
— Тепер зовсім інший солдат пішов. Після помаранчевої революції на них крикнеш — і бачиш спротив у очах. Це вже наступ на особистість, — говорить заступник командира частини Ігор Кривоніс, 38 років. — А нещодавно мама одного солдата дзвонила командирові й питала, чого її синуля уже два тижні не обзивається. Хіба раніше таке було? — усміхається підполковник.
Військові четвертої роти в казармі дивляться серіал "Солдати". На тумбочках біля ліжок лежать половинки цибулин.
— Це ми так із грипом боремося, — пояснює командир взводу Олександр Гусаренко.
У кімнатах одні пишуть листи рідним, чистять і прасують одяг, розглядають посилки з дому. Інші — грають у шахи і співають під гітару "Я солдат". Троє хлопців сплять. Один чергував уночі, двоє увечері заступатимуть у наряд.
— Товаришу капітан! А можна в чипок? — запитує в Гусаренка молодший сержант Олександр Пікуль. Так називають чайну. Там можна купити солодке та напої.
Після 14.00 солдати марширують їсти. На обід борщ, плов із м"ясом, компот.
— Уранці до гречаної каші давали аж по два кусочки м"яса та цукерки з печивом, — хвалиться Антон Зайцев із четвертої роти.
Із їдальні солдати крокують, співаючи "Червону калину". Замість слів "Зачекай, кохана, два роки на мене" співають "один рік".
— Напишіть, що нас в увалу не пускають. Тільки з мамкою за ручку, — говорить солдат зі строю.
Увечері, після обов"язкового перегляду новин на Першому національному, всі гуртом за наказом міністра оборони Анатолія Гриценка дивилися фільм "Зірки в армії". Тому наступного дня дозволили прокинутися на годину пізніше, о 7.30.
Коментарі