Із жовтня 2007 року в Музеї педагога Антона Макаренка в Кременчуці триває інвентаризація фондів. Під час неї не дорахувалися особистих речей Макаренка, нагород його вихованців, 128 книжок із особистої бібліотеки педагога та ще майже 1,5 тис. експонатів.
Музей створили 1950-го в будинку батьків Макаренка. 40 років директором закладу був нині покійний Петро Лисенко. 3 березня 2006 року він звільнився. 28 серпня 2007-го на його місце призначили Наталію Коваленко.
— Я прийшла сюди й ледве не повісилася. Грязюка, пацюки, дихати нічим, стіна валиться — почали все це вигрібати. Від багатьох сейфів навіть ключів не було, — обурюється 34-річна директорка музею.
Основний фонд закладу налічує 15 тис. 172 експонати. Переважно — особисті речі педагога та його родини, переписка музею з його вихованцями та колишніми співробітниками. У науково-допоміжному 18,6 тис. ксерокопій та фотографій експонатів основного фонду. Є бухгалтерська звітність, до якої належать звичайні столи, стільці, шафи, друкарські машинки, магнітофони, ганчірки, вила тощо.
— До бухгалтерської інвентаризації чомусь внесли особисті речі Макаренка, — дивується Коваленко. — Там виявилися книжки, картини, бюсти, скульптури, чеканки, пояс, портрет, подушки, крісло. Усього це 104 експонати, які числяться на обліку в основному фонді. Зараз ми їх списуємо.
Туди ж записали золотий кишеньковий годинник педагога.
— Там вказана вартість — 80 гривень. Насправді він безцінний. В обліковій звітності є його повний опис. Зараз на ньому не вистачає двох золотих кришок, — зауважує директорка.
Зникли особисті речі Макаренка.
— Це срібна монета 1922 року, папка з дарчими написами від його вихованців і коробка від патефонних голок, — перераховує. — Немає і нагород вихованців — орденів Слави, Великої Вітчизняної війни й медалі за бойові заслуги. А також 128 історичних книжок з особистої бібліотеки педагога з 1871-го до 1912 року випусків. Серед них повні зібрання творів Гоголя, Пушкіна, "Літопис Самовидця" тощо.
На території музею дві старі одноповерхові будівлі — чотирикімнатний меморіал із речами родини Макаренків і допоміжне приміщення для працівників.
Зниклі експонати зберігалися в сейфах під ключем, а книжки стояли на полицях колишньої громадської бібліотеки в допоміжній споруді. Вони не охороняються.
— Я із задоволенням і сигналізацію поставила б, — зітхає Наталія Коваленко. — Та в нас нема грошей, щоб вентиляційну трубу перевірити, я свої плачу. Ні за що лампочку купити і сміття вивезти.
Нині заклад на балансі міського управління освіти. Фінансування вистачає на зарплату чотирьох працівників та комунальні послуги.
Кримінальної справи не порушували. Чекають завершення інвентаризації.
2 
1
Коментарі