Хліб із цьогорічного зерна може бути глевкуватий

 

— Минулого року вся пшениця була першого класу, а зараз другим пішла, — говорить Іван Безлунний, директор Миргородського інкубаторно-птахівничого підприємства.

У ангарі господарства понад 700 т зерна нового врожаю. Збіжжя нагорнуте попід стінами.

— Загалом урожай непоганий, — каже Іван Михайлович. — Зібрали більше 35 центнерів із гектара. Але ситуацію підпортили дощі. Вимили клейковину. Тому й маємо пшеницю класом нижче.

Жнива по області завершують цього тижня. Зібрали понад 1 млн т. Торік урожай був 1 млн 250 тис. т ранніх зернових. Зі слів аграрників, урожайність вища — з гектара збирають на 5 центнерів зерна більше, ніж 2010-го. Та фермери нарікають на якість збіжжя.

— Багато пророслого зерна, — розказує 34-річний Віталій Нелюба з інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Полтавської облдержадміністрації. — При допустимій нормі не більше 4 відсотків на  деяких окремо взятих полях — до 8 й вище. Це впливає на якість клейковини. Хліб із такого борошна при випіканні не буде підніматися.

Ще однією проблемою цьогорічного врожаю аграрії називають головню — грибок, що паразитує на озимих. Його спори токсичні.

— Багато зерна заражене головнею, — говорить полтавець Роман. Він купує та продає збіжжя. — Зерно недовго лежить, бо заразне. Через місяць зберігання навіть на комбікорм не піде.

Грибок на зерні з'являється через погане протруєння.

— У великих господарствах такого майже немає, а от у дрібних фермерів трапляється, — пояснює Віталій Нелюба. — Немає коштів на закупівлю протруйників.

Фермери більшість пшениці планують продавати як фуражну.

— Узяв до 30 центнерів із гектара, — переказує господарник із Лубенщини. Не називається. — Це хороший показник. По якості пшениця не дуже. Вона класною не піде, а як фуражна — те що треба.

Найбільше зернових культур по області вирощують Глобинський, Новосанжарський, Миргородський, Семенівський, Кобеляцький райони.

Новосанжарщина минулої суботи перша закінчила жнива. Район зібрав майже 107 тис. т зернових. У деяких господарствах урожайність сягнула 72 ц із гектара.

— Ячмінь і пшеницю ми вже зібрали, але на елеватор поки що не здали, — розповідає Іван Скляров, 53 роки. Він директор товариства "Ранок", що в селі Харківці на Лохвиччині. — Зерно здебільшого повне, трапляється трохи пророслого. Бо в липні було опадів удвічі більше за норму. А в сусідньому Чорнухинському районі навесні й на початку літа нормальні дощі були. Ми цього року чітко дотримувалися технології вирощування. Але ранніх зернових у середньому зібрали по 30 центнерів із гектара, тоді як розраховували на 50–60.

Іван Миколайович припускає, зерно мало відрізняється за якістю від зібраного в сприятливіші роки. На більшості полів Лохвиччини ранні зернові зібрали на початку липня, до злив.

Попри негоду, чиновники переконують, що цього року область буде із зерном, а хліб не подорожчає.

— Ніяких проблем по забезпеченню області продовольчим зерном не буде, — розповідає Семен Москаленко, 59 років, з обласного управління сільського господарства. — Уже зібрали мільйон 190 тисяч тонн. Маємо близько 70 відсотків продовольчого зерна, це понад 700 тисяч тонн. Для потреб області вистачить 250 тисяч тонн.

×