Халява

— Умираю! Оце нагулявся, голова розривається. Більше в "Спайдер" ні ногою. З такими акціями запросто спитися можна. Цілий тиждень ходив туди безплатно, ще й усі коктейлі по 9 гривень наливали, — каже по телефону друг Олександр.

За сім днів він випив у відомому в Полтаві нічному клубі майже сотню коктейлів. На третій день гулянок голова вже не боліла, від алкоголю не п'янів. Каже, щоб відчути ефект, доводилося пити втричі більше.

— Що ще треба бідному студенту, — жалівся Сашко. — Підхватив трьох друзів і погнали на танцюльки. Двоє товаришів витримали лише чотири дні. Один і досі не дзвонить. Коли підходили до стійки, бармен уже знав, що наливати.

На восьмий день зранку Олександр прокинувся від сильного головного болю, тіло судомило. Таблетки не допомагали.

— Мозги наче розпухли, очі ледве розплющив. Мама робить у лікарні медсестрою. Принесла крапельницю, прочистила мені вітамінками кров. Полегшало, але стидно стало, — розказує товариш за кавою, коли провідую його вдома. — Коли надурняка — очі завидющі, руки загребущі.

Згадала, як подруг у кафе компанія пригощала. Замовляли, що хотіли. За кілька годин хлопці почали натякати на продовження вечора в інтимній обстановці.

— Я зразу поняла, що пахне смаженим, — розповідала знайома наступного дня. — Моргнула подружці, щоб слідом за мною в туалет вийшла. Один із компанії за нами вискочив. Ми ноги в руки й побігли. Бігла так, що аж каблук зламала.

×