Напівзруйнований родинний маєток Муравйових-Апостолів у селі Хомутець Миргородського району місцеві називають домом привидів. Вони викликали екстрасенсів із телевізійного проекту, щоб ті прогнали духів, які лякають скавулінням, плачем, сміхом.
Привиди братів-декабристів і баронеси 5-річної Мері.
— Якось син фотографував палац. Проявили плівку, побачили у вікні напівпрозору фігуру, схожу на священика. Ще — постать дівчинки, — каже краєзнавець Леся Петренко. — Дім досі не покинули душі братів Сергія, Іполита і Матвія Муравйових-Апостолів. Були організаторами декабристського руху. Сергія заарештували і привселюдно повісили. Похоронили страшно — на безлюдному острові вкинули в яму і залили вапном. Іполит, щоб не попасти в полон, застрелився. Матвій у в'язниці помер. Перед стратою Сергій бачився з батьком. Передав передсмертну записку. Писав: хочу побувати з братами в Хомутці, полежати на березі річки навпроти маєтку. Видно, у такий страшний спосіб бажання здійснилося.
Є свідчення, рід Муравйових-Апостолів походив із козаків-характерників, чоловіки мали надприродні здібності.
— Маєток дістався родичеві, барону Станіславу Гартінгу. Його донька 5-річна Мері померла від сухот. Її привид часто показується людям, — продовжує Леся. — Душі не можуть заспокоїтися, бо їхня пам'ять оскверняється. У дзвіниці, де родинні склепи, люди зберігають картоплю. На могилах — танцюють. На місці зруйнованої церкви потрібно поставити поклонний хрест. Інакше вони не залишать цей світ.
Домовий із Полтавського лялькового театру.
— Працював три роки в ляльковому театрі. Раз довелося залишитися на ніч. Черговий по-доброму засміявся, мовляв, познайомишся з місцевими жителями. Подумав, на другому поверсі живуть папужки, черепахи, то це про них говорить. Виявилося інше, — каже Владислав Шевченко, головний режисер театру ім. Миколи Гоголя. — Гримерки акторів на другому поверсі. Спочатку шкреблося в одну стіну, потім в іншу. Постукало в двері, побігло, розсміялося. Виглядаю — немає нікого. Цілу ніч слухав химерні звуки. Домовик мугикав, сміявся, зітхав. Уранці черговий розповів: щоб задобрити домовика, лишають блюдце молока і печиво.
Чаклун із замку Річарда. 1890 року в Полтаві на вул. Кузнецькій, тепер Пушкіна, 40, звели перший побутовий будинок, тобто готель.
Одна сторона будівлі має три поверхи, інша — чотири. На даху встановлені готичні шпилі. Дім подібний до київського замку Річарда на Андріївському узвозі. Там теж, за переказами, живуть привиди.
— Якось у будинку поселився чоловік. Ні з ким не говорив, майже не виходив із кімнати. Тільки приїхав, по всьому будинку стали вмирати люди, — розповідає полтавка 45-річна Наталія Миколаївна, живе на вул. Пушкіна. — Коли залишався дома, над будинком збиралися зграї ворон. Літали колами, ніби чорну воронку утворювали. Люди переказували, той чаклун довго не міг померти. Старші служниці догадалися відчинити вікно. Зразу налетіли ворони. Покружляли і вилетіли. Мов душу його забрали, бо чаклун зразу помер.
Над будинком досі постійно кружляють зграї ворон.
— Привид чорнокнижника дійсно є. Себе не виявляє — не бігає, не скребеться у стіни. Але негативна аура, як хмара, висить над будинком. Тому там можуть траплятися різні нещастя, — каже полтавський маг і астролог Віталій Верещагін. — Привид самостійно не може піти з цього світу. Потрібна допомога іншого мага, щоб провести спеціальний ритуал.
1 
1
Коментарі