У Полтавській області від початку року на 10 тис. поменшало безробітних. У лютому 2012-го без роботи були понад 28 тис. полтавців. Зросла кількість вакансій. Тепер на одне робоче місце претендують шестеро, у перші місяці року їх було 13. Найчастіше їдуть працевлаштовуватися до Полтави, Кременчука, Комсомольська, Лубен, Миргорода. На тутешніх підприємствах завжди потрібні токарі, фрезерувальники, швачки.
— На харошу роботу тільки у Кременчуці можна устроїтися. Якщо є спеціальне образованіє, то заберуть працювати фрезерувальником чи токарем. А як нє, нормальні гроші й грузчиком заробиш, — каже полтавець 35-річний Олег Володимирович. Їздить на заробітки до Кременчука. Два роки працює токарем-універсалом на "Крюківському вагонобудівному заводі", заробляє 3,5 тис. грн. До цього був на Полтавському тепловозоремонтному заводі.
— Там зарплата вдвічі менша і задержували постоянно. А в мене жінка і дві дитини. Однокласнік порадив Кременчук. Каже: "З твоєю професією будеш, як банкір, зароблять". От я і рішився. Попервах улаштувався грузчиком у місцевий гіпермаркет. Робота така була, що у кінці дня з неї не виходив, а виползав. Зате платили 120 гривень у день. Даже для Полтави це сумасшедші гроші.
Місяць Олег працював у приватній будівельній компанії. Звільнився, бо не давали заробітну плату.
— У Кременчуці частні будівельні компанії — ненадьожна робота. Мене брали неофіційно, вмєсто нормального житла розрішили жити у грязній будці. Зате зарплату обіщали серйозну, 6 тисяч, — говорить. — Робив із шостої ранку до першої ночі. А в кінці місяця получив на руки 1,5 тисячі. Я до директора в кабінет забігаю, а він: "Ничего не знаю. Мы с вами на эту суму и договаривались".
На вагонобудівний завод Олег Володимирович улаштувався за порадою знайомого.
— Він п'ять років там работає. Каже: "Зарплата виплачується воврємя. Та ще премії часто дають". У мене стаж роботи токарем 10 років, то взяли без проблєм. А пацанів, які після училища приїхали, зразу відшивали.
26-річна Олена Ємець із Лубен рік їздить на заробітки до Комсомольська. Вона швачка на місцевій трикотажній фабриці.
— Комсомольськ — єдиний город в області, де є гарна робота для дєвушек. На трикотажки беруть швачками, кравчинями, — розповідає. — Нєкоторі фірми і без спеціальної освіти на роботу приглашають. Тільки зарплату тоді малу дають — 800 гривень.
За місяць Олена заробляє 2,4 тис. грн. Мешкає у гуртожитку.
— З подругою кімнату винаймаємо за 600 гривень на місяць, — говорить. — Остальні гроші одкладую, хочу машину купити.
У селі Сагайдак Шишацького району працюють підприємства з видобутку та переробки нафти. Туди їздять на роботу із сусідніх сіл та районів. Отримують зарплатню від 1,5 тис. грн.
— Чужі стали їхати, бо своїх не хочуть на роботу брати, — розказує місцевий Віктор. — Як візьмуть чоловіка, то він зразу починає каністрами красти. А з інших сіл людям не дуже зручно красти, бо ж не вивезеш із села. То й виходить хохма, що робота під боком, а не беруть.
Багатьом подобається наш графік роботи. На місяць працюємо тижнів два
До Полтави та Кременчука на заробітки їдуть люди із середньою спеціальною освітою — токарі, шліфувальники, слюсарі та електромонтери.
— Це готові спеціалісти. Таких підприємства і беруть на роботу. Студентам і випускникам училищ відмовляємо, — розповідає Людмила Водяницька з акціонерного товариства "Електромотор". — Люди мають стабільну зарплату, в середньому 2,4 тисячі гривень. Розмір залежить від професійного розряду.
Найбільше у Полтаві заробляють інженери та програмісти устаткування — від 4 до 6 тис. грн. Працевлаштовують на Полтавському турбомеханічному заводі. Приїжджим надають кімнати у гуртожитку. До Кременчука їдуть на підприємства "Крюківський вагонобудівний завод" та "АвтоКрАЗ".
— У нас середня зарплата від 3,5 тисячі гривень. Багатьом подобається наш графік роботи. На місяць працюємо тижнів два, — говорять на "АвтоКрАЗі". Надають гуртожиток.
До Комсомольська, Лубен і Миргорода на заробітки їдуть без досвіду роботи та освіти. Тут найбільше трикотажних фабрик в області. Підприємства два-три місяці навчають власним коштом. У цей час дають мінімальну зарплату.
На Комсомольському гірничозбагачувальному комбінаті зарплати від 5 тис. грн, але туди беруть фахівців з досвідом та вищою освітою.
5 
1
Коментарі