"Ми знайшли залишки трьох глиняних хат ХI–ХІІ століть. На одній лишилися сліди пожежі. Можливо, після набігу монголо-татарів", — розповідає директор Полтавського центру охорони та досліджень пам"яток археології Олександр Супруненко, 50 років.
Тиждень тому на просп. Першотравневому, навпроти юридичної академії, в Полтаві розпочали будувати торговельно-розважальний комплекс. Згідно з законом, археологи повинні дослідити ділянку перед будь-якими земляними роботами.
— Цього разу знайшли залишки посаду площею 200 квадратних метрів неподалік городища Лтава, — пояснює Супруненко. — За залишком печі в постраждалому від монголів житлі виявили частину шийної гривні (прикраса на шию. — "ГПУ"), браслет із жовтого скла та бронзовий перстень. Мабуть, полтавка сховала їх за піч від ворогів.
У лабораторії центру археології є й інші знахідки — уламки ножів, пряжок, глиняних горщиків. Поряд — кістки тварин. Їх знайшли в ямі, яку спочатку використовували для зберігання зерна, а згодом зсипали в неї сміття. Археологи припускають, що то рештки коней, корів, свиней та овець.
— Точно визначити, чиї вони, може лише Олег Журавльов з інституту археології Академії наук України, — каже Супруненко. — Він один в Україні, Росії, Білорусії та Молдові займається дослідженнями решток тварин.
В іншій зерновій ямі виявили металеву заготовку для коси-горбуші Сіверянського періоду ІХ–Х ст.
— Мабуть, неподалік поселення була кузня, — припускає науковий співробітник центру В"ячеслав Шерстюк, 25 років. — Там валялося багато металевих і бронзових шлаків, горщик, у якому плавили метал.
Під сміттям знайшли дві срібні монети з арабськими ієрогліфами Золотоординської доби ХІІІ–ХІV століть.
— Екскаваторник знімав верхній шар ґрунту з різним непотребом. І зачепив ковшем кілька монет, — згадує співробітник центру Юрій Пуголовок, 23 роки. — Частина з них так і лишилася десь у екскаваторі. Металошукачем перерили всю машину — не знайшли. А ті дві монети, які вдалося дістати, могли бути частиною скарбу.
— Це наш біль, — додає Олександр Супруненко і просить не згадувати про монети. — Оті скарбошукачі вже перерили всю Полтаву. Можуть і сюди добратися.
Після досліджень та реставрації знахідки віддадуть до Полтавського краєзнавчого музею. За два місяці розкопки на Першотравневому продовжать.
За найцінніший скарб заплатили 12 тисяч рублів
Найцінніший скарб на Полтавщині 1912 року знайшли двоє хлопців у Малій Перещепині Новосанжарського району. Граючись у піску на околиці села, вони відкопали золоту візантійську амфору, срібну таріль, прикраси, збрую для коня. Археологи припускають, що це речі з поховання перського царя Шапура ІІ, VІІ століття. За знахідку царський уряд дав хлопцям 12 тис. рублів. У ті роки корова коштувала 15 рублів.
2001 року на території Більського городища в Котелевському районі директор центру охорони та досліджень пам"яток археології Олександр Супруненко знайшов золотий перстень із овальним щитком. На ньому вирізьблена колісниця з двома кіньми та візником. Прикраса датується V ст. до н.е. Нині знахідка зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї. Скільки коштує, спеціалісти не кажуть. Бояться, щоб не викрали.
4 
35413
Коментарі