Про новини й погоду Полтавщини жителям області 19 років розповідав диктор обласного дротового радіо Анастас Крашевський, 70 років. Ще місяць тому голосом Анастаса Степановича розпочиналося щоденне радіомовлення телерадіокомпанії "Лтава". Нині чоловік раз на два тижні по суботах читає малюкам казки.
— Виконую роль Дідуся-чарівника, — усміхається. — На радіо потрапив випадково. Служив у Полтавському авіагарнізоні, у 47 років вийшов на пенсію. Якось їхали із дружиною в село до її батьків. На автостанції по радіо почули оголошення, що обласному радіо на постійну роботу потрібен диктор-чоловік. Дружина й каже: "Ось тобі й робота". Відказую: та перестань, ніколи в житті не мав із цим справи. Через пару днів подзвонив, запросили у студію, зробили запис. Новини записували звечора, погода йшла у прямому ефірі.
Крашевський каже, що спочатку говорив так, наче на плацу командував. Потім став прослуховувати записи московських дикторів.
— Уявляв, що моя сім"я сидить на кухні за столом і слухає радіо. Думав, як же їм подати, щоб сподобалося. Із часом виробив свій стиль. Бували й курйозні моменти. Одного разу читаю новини у прямому ефірі. І тут лопається лампа, світла немає. Прийшлося по пам"яті розказувати.
Вірите у прикмети?
— Взуватися і йти починаю із правої ноги, інакше — не пощастить. Якщо виходжу з дому і першою зустріну жінку, то день буде невезучий. А якщо чоловіка — усе складеться добре. Уже не раз у цьому пересвідчувався. Якщо чорна кішка перебігає мені дорогу, то через ліве плече тричі плюю "Тьху-тьху-тьху". Одного разу ішов на якийсь захід і мені кіт дорогу перебіг. Думаю, щоб пощастило, обійду те місце. Добре, недалеко було обходити. Ще: якщо з порожніми відрами хтось перейде, то вважай, усе пропало.
Для кольору кладу цибулину в лушпинні
Шкідливі звички маєте?
— Курити почав у шість років. Ріс у селі. Погнав корів пасти із сусідським дідом. Він самокрутки крутить. Каже, що ти будеш за мужик, що курити не вмієш? Скрутив мені самокрутку, підпалив. Каже, потягни і скажи: "О, мама йде". Я потягнув і впав — самосад же міцний дуже. Потихеньку він мене привчив. У школі на перерві в туалет бігав покурити. Потім курив хороші сигарети, фірмові. А тридцять років тому кинув. Одного разу в компанії погуляли. Наступного дня важкувато, як завжди буває. Вийшли на роботі покурити, а мені чогось такий дим противний. Узяв сигарету. Кажу: все, від сьогодні не курю. Заклалися із хлопцями на ящик коньяку. Вони за мною слідкували. А курити спочатку дуже хотілося. Витягну сигарету, покручу в руках, понюхаю, візьму в рота, потримаю і назад кладу. Витримав спочатку тиждень, потім другий, місяць. Думаю, чого знову починати. І так уже 30 років не курю.
Самі щось готуєте?
— Дружина ще працює, то я до її приходу і борщ зварю, і котлет насмажу. Холодець люблю варити. Щоб був прозорий, відварюю ніжки, зливаю воду й заливаю окропом. Через три години вкидаю промите і трішки проварене в окремій воді м"ясо. Ставлю на повільний вогонь, щоб воно томилося. Для кольору кладу цибулину в лушпинні. Як розливаю, додаю дрібно порізаний часник. Холодець вариться шість-сім годин. Безмежно люблю голубці. А взагалі я всеїдний. Це армійська звичка — не перебирати харчами.
Радіо зараз слухаєте?
— Щодня. Але зі щемом у серці. Багато ляпів допускають, наголоси ставлять неправильно.
3 
1
Коментарі