Європейці готові змінювати економічну частину Угоди про асоціацію з Україною.

Про це Gazeta.ua розповів експерт-міжнародник Олександр Хара, коментуючи 23-й саміт Україна-ЄС у Києві.

"Від ЄС у його нинішньому стані марно очікувати чогось проривного. Хоч у підсумковій заяві саміту з'явилися позитивні речі, — каже він. — Росію письмово визначили стороною конфлікту. Скасування санкцій прив'язали до повного виконання Росією Мінських домовленостей. Щодо безпекового блоку є цікаві моменти — зокрема готовність європейців долучати Україну до власних внутрішніх форматів (у ЄС підтвердили, що розглядають започаткування нової військово-навчальної місії в Україні. - Gazeta.ua)".

Саміт дав хороші результати. Але очікувати чогось більшого — запрошення України в ЄС або чіткої фрази щодо членства в ЄС — марно, вважає експерт.

"По-перше, є рішення нідерландського референдуму (у 2016-му більшість там висловилася проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. - Gazeta.ua). По-друге — європейська спільнота ще саме не знає, якою буде надалі. Європейці готові змінювати економічну частину Угоди про асоціацію. Бо вже пройшов певний час. Відповідно є розуміння, що саме потрібно міняти", — каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС підтримає Україну в "газовій війні" з Росією

Останнім часом Євросоюз лихоманить. Змінюється влада в Німеччині. Це значною мірою визначить політичний курс ЄС. Ще є країни, які більше дослухаються до Росії, ніж до власних цінностей, повідомляє Хара.

За цього президента була глибока конституційна криза, із якої ми ще не вийшли, зазначає експерт.

"Але реформа судової системи, зокрема КС, є пріоритетом номер один як для України, так і для наших європейських партнерів. У спільній заяві вони наголосили, що впровадження судової реформи залишається життєво важливим для європейського майбутнього України. Бо це справді ключова реформа, якої зараз бракує для боротьби з олігархами, корупцією та неефективним управлінням", — підсумовує він.

×