пʼятниця, 14 січня 2011 12:07

Відкритість інформації може викликати правову колізію?

Відкритість інформації може викликати правову колізію?

Громадські організації позитивно сприйняли прийняття Закону про доступ до публічної інформації. Проте існує небезпека його неузгодженості із Законом про захист персональних даних.

Про це у коментарі кореспонденту Gazeta.ua сказав директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.

"Звичайно, ми задоволені, що парламент продемонстрував солідарність, спільну роботу влади і опозиції. Це хороший сигнал для початку злагодженої роботи по інших законопроектах. Таких, наприклад, як закони, які стосуються прозорості медіа власності, суспільного мовлення та реформування державної преси", - уточнив експерт.

Відповідаючи на запитання, чи звужується вищезгаданим Законом коло інформації, доступ до якої можливий лише за певним погодженням, Шевченко сказав: "У принципі цей Закон спрямований якраз на те, щоб розширити таке коло інформації, яку можна буде отримати від держави як журналістам, так і звичайним громадянам".

Водночас юрист додав, що основною небезпекою тепер залишається Закон про захист персональних даних, який набрав чинності з 1 січня цього року. "Бо цей Закон формулює багато неоднозначних положень і може у деяких моментах вступати у суперечність із прийнятим Законом про доступ до публічної інформації. Тому, аби не було в майбутньому жодних проблем, треба узгодити ці речі", - резюмував директор Інституту Медіа Права.

Нагадаємо, Верховна Рада Україна прийняла в цілому закони про доступ до публічної інформації та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доступу до публічної інформації. За ухвалення цих документів вчора проголосували, відповідно, 408 і 412 народних депутатів.

Зараз ви читаєте новину «Відкритість інформації може викликати правову колізію?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути